Головуючий у 1-ій інст.Пазичев В.М. Рядок статзвіту №34
Госп.суд Львівської обл.№5\3055-25/376-А Справа №22а-1375/07
Доповідач: Кушнерик М.П.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2007р. колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого – судді: КУШНЕРИКА М.П.
суддів: ШАВЕЛЬ Р.М., ПЛІША М.А.
при секретарі: СЮТИК Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова на постанову господарського суду Львівської області від 12 квітня 2007р. у справі за позовом ЗАТ «Торгова група «Тиса» до ДПІ у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002722310/0 від 16.08.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Господарського суду Львівської області від 12.04.2007р. задоволено позов ЗАТ «Торгова група «Тиса» до ДПІ у Личаківському районі м.Львова та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0002722310/0 від 16.08.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 7 856,00грн.
Постанова мотивована тим, що платники податку, визначені у п.п. «а», «в», «г», «д» п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету, відповідно до закону.
Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки законодавством не встановлено підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Обов»язок сплати до бюджету сум податку на додану вартість, отриманих у складі ціни реалізації товарів, робіт, послуг покладається на їх продавця, а не на покупця. На покупця не покладено жодних обов»язків по здійсненню контролю за діями продавця і він не має на це жодних повноважень.
Несплата податку продавцем при фактично здійсненій господарській операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.
ДПІ у Личаківському районі м.Львова оскаржило дану постанову з підстав порушення норм матеріального права.
Так, відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (робіт та послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», право на включення відповідних сум до податкового кредиту виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку – покупця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.
Вважають, що ненадходження податку на додану вартість є наслідком того, що, згідно зустрічних перевірок до виробника, постачальник ТзОВ «Оілмаш», який повинен був відобразити відповідні суми податку на додану вартість в податковій Декларації з ПДВ в рядку «податкове зобов»язання» та сплатити до бюджету у відповідному періоді суми податку, не задекларував та не сплатив ПДВ за травень 2005р.
Місцезнаходження ТзОВ «Оілмаш» не встановлено, за травень 2005 р. підприємство звітувало без показників фінансово-господарської діяльності.
За даних обставин, ЗАТ «Торгова група «Тиса» завищило бюджетне відшкодування за травень 2005р. на суму 7856 грн.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Торгова група «Тиса» по питаннях взаєморозрахунків ЗАТ «Торгова група «Тиса» - ТзОВ «Галицька гартівня» - ТзОВ «Фінкомінвест» - ТзОВ «Оілмаш», за результатами якої складено акт №274/23-0/30053266 від 16.08.2006р. та, вподальшому, винесено податкове повідомлення-рішення №0002722310/0 від 16.08.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 7856 грн..
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків регулюються п.п.7.7 ст.7 вказаного Закону.
Згідно п.п.7.7.1 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.2).
З аналізу вказаної норми Закону вбачається, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того коли у отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.
Не встановлення за юридичною адресою ТзОВ «Оілмаш», яке не декларувало податкові зобов»язання по ПДВ за травень 2005р., контрагента особи, яка подала податкові накладні за фактичну сплату покупцем податку на додану вартість придбаного товару, не позбавляє правового значення виданих за такою господарською операцією податкових накладних при наявності у нього свідоцтва платника податку на додану вартість.
Таким чином, суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов правильного висновку, що обов»язок сплати до бюджету сум податку на додану вартість, отриманих у складі ціни реалізації товарів, робіт, послуг покладається на їх продавця, а не на покупця. На покупця не покладено жодних обов»язків по здійсненню контролю за діями продавця і він не має на це жодних повноважень.
За таких обставин судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги дане рішення не спростовують, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись ст.160ч.3,198 ч.1 п.1,200,205ч.1п.1,206,254 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 12 квітня 2007р. у справі за позовом ЗАТ «Торгова група «Тиса» до ДПІ у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002722310/0 від 16.08.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.
Головуючий: М.П.КУШНЕРИК
Судді: Р.М.ШАВЕЛЬ
М.А.ПЛІШ