Справа  №    1-55/11    

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          13.05.2011   року                                                       Бериславський районний суд Херсонської області

в складі:   головуючого - судді  Сіянка В. М.

за участю:

секретаря                         Тимофієнко І. П.

прокурора                         Краснопьорова О. О.

потерпілих:              ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих   ОСОБА_3

захисника                         ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Львове Бериславського району Херсонської області, громадянина України, освіта вища, працюючого асфальтобетонщиком ВАТ «Дорожнє будівництво «Альтком», одружений, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Пересадівка Жовтневого району Миколаївської області, освіта вища, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 21 лютого 2010 року приблизно о 01.00 годині знаходячись в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_6», що належить ПП «ОСОБА_20» та розташоване по АДРЕСА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, тобто очевидно, демонстративно виражаючи зневагу до встановлених у суспільстві правил поведінки, порушуючи нормальні умови відпочинку людей, з особливою зухвалістю, супроводжуючи свої дії насильством із заподіянням тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар кулаком руки в обличчя потерпілому ОСОБА_1, від якого останній впав, та продовжуючи хуліганські дії разом із ОСОБА_6, схопивши потерпілого ОСОБА_1 за дублянку, в яку останній був одягнений, витягнули потерпілого ОСОБА_1 на поріг кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_6», пошкодивши при цьому дублянку потерпілого ОСОБА_1 та нанесли потерпілому ОСОБА_1 не менше десяти ударів ногами та руками по тулубу та голові, не реагуючи на прохання та зауваження потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинити бійку. Після того як потерпілий ОСОБА_1 вирвався та почав тікати по вул. Новій в напрямку школи, діючи тривалий час та вперто не припиняючи хуліганські дії, виражаючись при цьому грубою нецензурною лайкою, наздогнали потерпілого ОСОБА_1 і ОСОБА_6 завдав потерпілому удару ногою в спину, від якого останній упав на землю, після чого ОСОБА_6 наніс потерпілому ОСОБА_1 не менше десяти ударів руками та ногами в область голови, а ОСОБА_5 наніс потерпілому ОСОБА_1 два удари кулаком руки в голову, виражаючись при цьому обидва грубою нецензурною лайкою в адресу потерпілого ОСОБА_1 В результаті хуліганський дій, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спричинили потерпілому ОСОБА_1 середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоров’я, у вигляді: забою головного мозку, крововиливів та синців обличчя, крововиливів у м’які тканини голови. Після цього, ОСОБА_5, продовжуючи хуліганські дії, керуючись єдиним умислом, направленим на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, умисно наніс один удар кулаком руки в голову потерпілій ОСОБА_2, а коли остання почала тікати, наздогнав її біля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_6», штовхнув потерпілу ОСОБА_2, від чого остання впала на землю та наніс не менше шести ударів кулаками рук та ногами по спині та тулубу потерпілій ОСОБА_7, в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в м’які тканини голови, тулуба та лівої голені.         

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, показав, що дійсно в ніч з 20 на 21.02.2010 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 та друзями (ОСОБА_9, подружжям ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11) відпочивали в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_6», що належить ПП «ОСОБА_20» та розташоване по АДРЕСА_3. При цьому він вживав алкогольні напої (пиво), але не у великій кількості. Разом із ОСОБА_6 він відлучився на деякий час та повернувся до кафе-бару близько 01.00 години. В цей час у барі знаходилася потерпіла ОСОБА_2 зі своїм чоловіком (потерпілим ОСОБА_1.) та рідною сестрою (ОСОБА_12.). Потерпіла ОСОБА_2, яка є його однокласницею, познайомила його зі своїм чоловіком. Він разом із потерпілими сидів за одним столиком, спілкувалися та вживали спиртне. Потім ОСОБА_1 пішов із ОСОБА_12 танцювати, а він пішов до музичного автомату, щоб вибрати музику. В цей час також танцювали ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а він стояв до танцюючих спиною і почув як ОСОБА_13 сказала, щоб перестали штовхатися, місця всім вистачить. Він повернувся до танцюючих і побачив як між потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_13 виник словесний конфлікт, після чого потерпілий ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_13 кулаком руки в обличчя, від якого ОСОБА_13 впала на підлогу в барі. Він підійшов до потерпілого ОСОБА_1, взяв останнього за плече та відштовхнув в напрямку музичного апарату та почав біля музичного апарату розмовляти із потерпілим ОСОБА_1, заспокоюючи його. В цей час потерпіла ОСОБА_2 зі своєю сестрою ОСОБА_12 почали конфліктувати із дівчатами, які були в барі, а саме із ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11 До приміщення бару зайшов підсудний ОСОБА_6 і вони всі вийшли із бару на вулицю. Він, підтримуючи під руку потерпілого ОСОБА_1, оскільки той був сильно п’яний, також вийшли на вулицю, і він побачив, як потерпіла разом зі своєю сестрою розбираються із ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з приводу втрачених (зірваних із шиї) ОСОБА_12 золотих виробів. В цей час потерпілий ОСОБА_1 підійшов до своєї дружини (потерпілої ОСОБА_2, порозмовляв із нею та почав голосно, в нецензурній формі виражатися в адресу мешканців с. Львове, після чого побіг по вул. Нова в напрямку школи. За потерпілим ОСОБА_1 ніхто не гнався. Після цього він почав розмовляти із потерпілою ОСОБА_2 щодо конфлікту, який трапився у барі, а остання почала погрожувати йому кримінальним переслідуванням за те, що він буцімто побив її чоловіка (потерпілого ОСОБА_1), хоча він його не бив взагалі. Після цього він відійшов від потерпілої ОСОБА_2 та почав розмовляти із та ОСОБА_12, яка стояла разом із його дружиною (ОСОБА_8) і в цей час він почув крики потерпілої ОСОБА_2, що її буцімто б’ють, хоча її ніхто не бив, він це добре бачив, бо потерпіла перебувала приблизно в 7-ми метрах від нього. В цей час до потерпілої ОСОБА_2 підійшов її чоловік (потерпілий ОСОБА_1.) та почав її заспокоювати, піднімати її із землі, кажучи, що їй треба йти додому та не «ламати комедію». В цей час прийшла мати потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_14, з якою він перемовився словами про вчинок її зятя (потерпілого ОСОБА_1) та зайшов до приміщення кафе-бару, де грав у шахи із ОСОБА_15 Після чого до бару зайшла його дружина ОСОБА_8 і вони разом із подружжям ОСОБА_13 приблизно о 03.00 – 04.00 годині пішли додому. Він особисто не завдавав жодного удару ані потерпілому ОСОБА_1 ані потерпілій ОСОБА_2, також він не бачив щоб підсудний ОСОБА_6 чи будь-хто інший в ніч із 20 на 21.02.2010 року завдавав потерпілому ОСОБА_1 ударів. З якою метою потерпілі оговорюють його він не знає, припустив, що потерпілі  мають за мету отримати від нього гроші. Через день після інциденту у барі він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_16 на автомобілі останнього, ввечері, поїхали до потерпілих ОСОБА_1 в с. Бургунка Бериславського району для того, щоб вияснити причину того, чому потерпілий ОСОБА_1 подав на них заяву до Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області, що вони буцімто спричинили потерпілому тілесні ушкодження. ОСОБА_1 вдома не було, а потерпіла ОСОБА_2 відмовилася виходити на вулицю та розмовляти із ними. При цьому ніхто із них потерпілій не погрожував.                        

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, дав показання, аналогічні показанням підсудного ОСОБА_5 Додатково пояснив, що алкоголю в той вечір він взагалі не вживав та адекватно оцінював ситуацію, що склалася та реагував на неї. При цьому тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 він не завдавав.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, незважаючи на невизнання підсудними своєї вини, суд вважає, що вина підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується  наступними доказами в їх взаємозв’язку:

·          показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні показав, що 20.02.2010 року близько 14.00 години він разом із дружиною ОСОБА_2 на автомобілі приїхали до матері останньої (ОСОБА_14.) в гості, яка мешкає в с. Львове Бериславського району Херсонської області. Ввечері вони разом із сестрою дружини ОСОБА_12 вирішили піти до місцевого бару щоб відпочити. Вони прийшли до бару «ІНФОРМАЦІЯ_6» та сіли за столик. Він замовив собі пляшку безалкогольного пива, а дівчата вживали «Мартіні». Алкоголю в той вечір він не вживав, оскільки планував наступного дня їхати додому за кермом автомобіля. В той вечір у барі відпочивали підсудні зі своїми дружинами, подружжя ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та інші люди, яких він не знає, бо він із іншого села (Бургунка Бериславського району). В процесі відпочинку ОСОБА_12 запросила його танцювати. Коли вони вийшли та почали танцювати зі своїх місць повставали та почали танцювати також ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 В процесі танцю ОСОБА_13 почала штовхатися, на що він почав робити останній зауваження, але вона на них не реагувала, продовжуючи штовхатися. В цей час ОСОБА_12 щось сказала ОСОБА_13 і остання зірвала із ОСОБА_12 золоті ланцюжки і між ними почалася словесна перепалка, яка переросла у бійку, оскільки вона вчепилися одна одній у волосся. Він хотів їх розборонити, але не встиг, оскільки до нього підбіг підсудний ОСОБА_5 та нічого не кажучи кулаком руки наніс йому сильний удар в область щелепи, від якого він впав на підлогу, втративши свідомість. Прийшовши до тями він побачив стоячих над ним підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5, і останній наніс йому ще один удар в ніс, з якого пішла кров. Він почав витирати кров і в цей час господар бару ОСОБА_20 сказав підсудним, щоб вони тягнули його на вулицю, щоб у барі не було бійки. Його взяли за дублянку та почали тягнути на вулицю, де на сходах перед входом у бар підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали наносити йому удари руками та ногами по голові та тулубу, нанісши не менші ніж по 10 ударів кожний. Він прохав підсудних не бити його, але вони не переставали бити та насміхалися над ним, висловлюючись в його адресу грубою нецензурною лайкою. В цей час його дружина (потерпіла ОСОБА_2) почала відтягувати підсудних від нього та крикнула йому, щоб він тікав. Він зібравшись із силами піднявся на ноги та почав бігти до будинку своєї тещі - ОСОБА_14 Пробігши метрів 50-100 і в цей час його наздогнав підсудний ОСОБА_6, який вдарив його ногою по тулубу, збив його з ніг, в результаті чого він впав на землю. Після чого підсудний ОСОБА_6 почав наносити йому удари кулаками та ногами по голові та тулубу, виражаючись при цьому в його адресу нецензурною лайкою. Він закривався руками від ударів та просив ОСОБА_6 не бити його, але підсудний не реагував на його прохання. В цей час підбіг підсудний ОСОБА_5, який підняв його за комір дублянки, сказав «Від кого ти хотів втекти?» та наніс два удари кулаком в обличчя. В цей час підбігла його дружина (потерпіла ОСОБА_2 та почала знову відтягувати підсудних від нього. Після цього його перестали бити і він побіг до будинку своєї тещі ОСОБА_14, де повідомив останній про те, що його побили підсудні та попросив її сходити до бару та забрати своїх дочок, бо він уже не може це зробити, так як сильно побитий. Через деякий час до будинку прийшли його дружина, ОСОБА_12 та теща. Йому було дуже погано, сильно боліла та крутилася голова, нудило. Залишок ночі він не зміг заснути, а вранці звернувся із відповідною заявою до Бериславського РВ УМВС України та пройшов курс стаціонарного лікування в неврологічному відділенні з 21.02.2010 року до середини березня 2010 року. По направленню робив томографію голови, яка болить у нього до сих пір. Внаслідок злочинних дій підсудних він перебуває на диспансерному обліку у лікаря невропатолога, проходив амбулаторне лікування та лікується до сих пір.

·          показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні дала показання, аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_1 Також доповнила, що після того як підсудні догнали її чоловіка – потерпілого ОСОБА_1 і вона почали кричати, щоб вони перестали бити її чоловіка, підсудний ОСОБА_5 наніс їй удар кулаком руки в обличчя, а коли вона почала тікати, то наздогнав її біля бару та штовхнув, внаслідок чого вона впала на землю, а підсудний ОСОБА_5 почав бити її ногами по спині та тулубу, нанісши не менше 6 ударів. На прохання перестати її бити підсудний ОСОБА_5 не реагував. В цей час ОСОБА_18 відтягнув підсудного ОСОБА_5 від неї. В цей час прийшла її мати – ОСОБА_14, яка забрала її та її сестру – ОСОБА_12 додому. Вдома знаходився її чоловік – потерпілий ОСОБА_1, якому всю ніч було погано, він не спав, його нудило, було сильно побите обличчя, чоловік скаржився на головну біль. Наступного дня брат чоловіка приїхав та на машині відвіз їх з чоловіком у м. Берислав, де чоловіка залишили в стаціонарі районної лікарні. Наразі чоловік до сих пір проходить курс амбулаторного лікування у лікаря невропатолога з приводу забою головного мозку та травм голови. Приблизно через день після побиття її чоловіка, до неї додому в с. Бургунка Бериславського району Херсонської області пізно ввечері на автомобілі приїздили підсудні, які почали просити її, щоб чоловік забрав заяву із міліції та погрожували, що у противному випадку для них буде гірше, але вона відмовилася із ними розмовляти, оскільки чоловіка вдома не було, а вона боялася за себе та за свою малолітню дитину.                   

·          показаннями свідка ОСОБА_12, яка в судовому засіданні дала показання, аналогічні показанням потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за виключенням того, що свідок ОСОБА_12 не бачила як підсудні били потерпілого ОСОБА_1 на вулиці, оскільки в цей час у неї був конфлікт (бійка) із ОСОБА_8 та ОСОБА_13

·          показаннями свідка ОСОБА_14, яка в судовому засіданні показала, що 20.02.2010 року близько 14.00 години до неї додому в с. Львове Бериславського району Херсонської області приїхали її дві доньки (потерпіла ОСОБА_2 та ОСОБА_12) та зять ОСОБА_1 Ввечері діти вирішили піти до місцевого бару щоб відпочити, а вона з онуками залишилася вдома. Десь  після опівночі, коли вона вже спала додому прийшов її зять – потерпілий ОСОБА_1, голова в якого була дуже побита та опухла, одяг забруднений кров’ю. На її питання що сталося, потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що його побили і щоб вона йшла до бару «ІНФОРМАЦІЯ_6» та забрала своїх дочок, бо їх там можуть вбити. Прийшовши до бару вона побачила, як неподалік бару на землі лежала її донька – потерпіла ОСОБА_2, а підсудний ОСОБА_5 наносив їй удари ногами по тулубу та виражався при цьому в її адресою грубою нецензурною лайкою, а потерпіла кричала, щоб він перестав її бити. Вона підбігла до підсудного ОСОБА_5 та почала його відтягувати від потерпілої ОСОБА_2, але підсудний відштовхнув її. В цей час підійшов ОСОБА_18 та відтягнув підсудного ОСОБА_5 від потерпілої. Після чого вона забрала своїх дочок і вони пішли додому. Вдома потерпілі та її донька ОСОБА_12 розповіли їй про обставини їх побиття, а саме те, що потерпілого ОСОБА_1 побили підсудні, а потерпілу ОСОБА_2 побив підсудний ОСОБА_5        

·          показаннями свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які в судовому засіданні показали, що бачили як у двадцятих числах лютого місяця 2010 року підсудні пізно ввечері на автомобілі приїздили до будинку потерпілих в с. Бургунка Бериславського району Херсонської області та намагалися поговорити із потерпілою ОСОБА_2  

·          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16.06.2010 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_1 в деталях показав як його побили підсудні, а саме як саме підсудний ОСОБА_5 наносив удари в приміщенні бару та як підсудні наносили удари за межами приміщенні бару 21.02.2010 року та фототаблицями до протоколу (а. с. 86-95);

·          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16.06.2010 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_2 в деталях показала як підсудні побили її чоловіка та яким чином підсудний ОСОБА_5 побив її саму та фототаблицями до протоколу (а. с. 96-106);

·          протоколами огляду від 31.08.2010 року, відповідно до яких було оглянуто дублянку, в яку був одягнений потерпілий ОСОБА_1 21.02.2010 року, зафіксовано її зовнішній вигляд та індивідуальні ознаки, а також наявність розриву в нижній частині правого рукава та плям темного кольору (а. с. 107-109);

·          висновком судово-медичної експертизи № 20/25 від 26.05.2010 року, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_1 спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоров’я, у вигляді: забій головного мозку, крововиливи та синці обличчя, крововиливи у м’які тканини голови, які виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею співударяння (а. с. 135);

·          висновком додаткової судово-медичної експертизи № 32/20/25 від 17.07.2010 року, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_1 спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоров’я, у вигляді: забій головного мозку, крововиливи та синці обличчя, крововиливи у м’які тканини голови, які виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею співударяння. Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_1 могли виникнути при механізмі та способі, вказаному у протоколах допиту ОСОБА_12 від 14.06.2010 року, ОСОБА_23 від 10.06.2010 року, ОСОБА_1 від 10.06.2010 року, протоколі відтворення обстановки та обставин події, проведеного із ОСОБА_1 16.06.2010 року. З урахуванням характеру та локалізації виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, виникнення їх в результаті падіння з висоти зросту свого тіла ОСОБА_1 на виступаючу поверхню (дорожнє покриття, бордюр тощо) виключається (а. с. 141-142);

·          висновком судово-медичної експертизи № 33/27 від 17.07.2010 року, відповідно до якого потерпілій ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, у вигляді: крововиливу в м’які тканини голови, тулуба та лівої голені, які виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею співударяння. Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_2 могли виникнути при механізмі та способі, вказаному у протоколах допиту ОСОБА_23 від 10.06.2010 року, протоколі відтворення обстановки та обставин події, проведеного із ОСОБА_2 16.06.2010 року. З урахуванням характеру та локалізації виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, виникнення їх в результаті падіння з висоти зросту свого тіла ОСОБА_2 на виступаючу поверхню (дорожнє покриття, бордюр тощо) виключається (а. с. 148);

·          висновком додаткової судово-медичної експертизи № 41/32/20/25 від 17.09.2010 року, відповідно до якого тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1, з урахуванням характеру виявлених ушкоджень, спричинені за 1-3 дні до його освідування (а. с. 156);

·          висновком додаткової судово-медичної експертизи № 42/33/27 від 17.09.2010 року, відповідно до якого тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2, з урахуванням характеру виявлених ушкоджень, спричинені за 1-3 дні до його освідування (а. с. 162).

Суд не приймає до уваги при постановленні вироку показання у судовому засіданні свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18, як такі, що не впливають на суть обвинувачення.  

          Суд не приймає до уваги при постановленні вироку та відкидає наданий досудовим слідством в якості доказу протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 16.06.2010 року (а. с. 62-63), оскільки даний доказ отриманий із порушенням норм КПК України, а саме ст. 85 КПК України, через те, що  в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 відмовився від показань, які були дані ним на досудовому слідстві, пояснив, що підписав протокол не читаючи його змісту. Також свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що його допит проводився в автомобілі, в якому крім нього та слідчого весь час була присутня потерпіла ОСОБА_2 Присутність в автомобілі ОСОБА_2 не заперечувала в судовому засіданні сама потерпіла та допитані в судовому засіданні в якості свідків слідчий ОСОБА_25, дільничний інспектор ОСОБА_26 та ОСОБА_27   

          Разом з тим, в порушення норм ст. 85 КПК України в протоколі допиту свідка ОСОБА_18 від 16.06.2010 року не зазначено про присутність під час допиту свідка громадянки ОСОБА_2, нею протокол допиту не підписано, що у відповідності до ст. ст. 82, 85 КПК України позбавляє даний протокол допиту свідка ОСОБА_18 доказової сили, як такий, що отриманий із порушенням норм КПК України.    

          Показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_24, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_20 про те, що «21.02.2010 року в приміщенні бару «ІНФОРМАЦІЯ_6» підсудний ОСОБА_5 не бив потерпілого ОСОБА_1,  також за межами приміщення бару підсудні потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не спричиняли, а підсудний ОСОБА_5 не бив потерпілу ОСОБА_2.» суд не бере до уваги при постановленні вироку, оцінює їх критично, вважаючи їх неправдивими, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході досудового та судового слідства, суперечать добутим у справі доказам, які приведені вище, даними свідками з метою вигородити підсудних, з метою уникнення останніми кримінальної відповідальності за скоєний злочин, оскільки ОСОБА_13 та ОСОБА_8 є дружинами підсудних, а інші вказані свідки перебувають із підсудними в давніх дружніх стосунках.

При постановленні вироку суд враховує обстановку, в якій було вчинено злочин, а саме вчинення злочину в розважальному закладі, призначеному для масового відпочинку людей, в якому продають алкогольні напої, ту обставину, що потерпілі прямо вказали на підсудних як на осіб, винних в злочині, численну компанію друзів та приятелів підсудних, які є місцевими мешканцями, а потерпілий ОСОБА_1 є мешканцем іншого села і в барі не було його приятелів чи друзів, характер та спосіб спричинених потерпілим тілесних ушкоджень, їх механізм виникнення та локалізацію, характер пошкоджень на дублянці потерпілого ОСОБА_1, а тому надає перевагу саме показанням потерпілих перед показаннями підсудних та свідків ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_24, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_20                

          Не визнання підсудними своєї вини в інкримінованому їм злочині, суд розцінює як обраний ними спосіб захисту, з метою уникнути покарання за вчинений злочин.

Суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого їм злочину знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. Злочинні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, кваліфікуючою ознакою якого є: вчинене групою осіб.

Обставин,  що пом’якшують покарання підсудним судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5 суд визнав вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.   

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6 судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, обставину, що обтяжує покарання підсудного, дану на особу характеристику, який позитивно характеризується громадськістю та по місцю роботи, не визнання своєї вини, вчинення злочину вперше, наявність на утриманні двох малолітніх дітей (а. с. 187-188), думку прокурора та потерпілих про можливість призначення підсудному покарання, не пов’язаного із реальним позбавленням волі, і вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки підсудний не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дану на особу характеристику, який позитивно характеризується громадськістю, не визнання своєї вини, вчинення злочину вперше, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей (а. с. 205-206), думку прокурора та потерпілих про можливість призначення підсудному покарання, не пов’язаного із реальним позбавленням волі, і вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки підсудний не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 (а. с. 42) в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 6500 гривень підлягає залишенню без розгляду, оскільки потерпілому необхідно надати докази наявності причинно-наслідкового зв’язку між витратами потерпілого на лікування та спричиненими йому тілесними ушкодження з боку підсудних, що потребує відкладення розгляду даної кримінальної справи та її більш тривалий розгляд, що є неприпустимим, що не позбавляє потерпілого можливості звернутися до суду з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства, без сплати судового збору.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 (а. с. 42) в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що потерпілому в результаті злочину було спричинено моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю, душевних стражданнях, тривалості відновлення попереднього стану потерпілого з урахуванням його віку, стану здоров’я та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Суд при визначенні розміру компенсації моральної шкоди враховує також матеріальний та сімейний стан сторін, ступінь вини підсудних у спричиненій моральній шкоді, та вважає позов в цій частині підлягаючим задоволенню в сумі 8000 гривень, з урахуванням принципу розумності та справедливості при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 (а. с. 56) в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 2000 гривень задоволенню не підлягає за недоведеністю, а в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що потерпілій в результаті злочину було спричинено моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю, душевних стражданнях, тривалості відновлення попереднього стану потерпілої з урахуванням її віку, стану здоров’я та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Суд при визначенні розміру компенсації моральної шкоди враховує також матеріальний та сімейний стан сторін, ступінь вини підсудного ОСОБА_5 у спричиненій моральній шкоді, та вважає позов в цій частині підлягаючим задоволенню в сумі 1000 гривень, з урахуванням принципу розумності та справедливості при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Кошти на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 360,77 грн. (а. с.48) підлягають стягненню з підсудних солідарно на користь лікувальної установи.

Речовий доказ (а. с. 110-111) – чоловічу дублянку – слід залишити потерпілому ОСОБА_1 за належністю.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки п’ять місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в два роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та  роботи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в два роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та  роботи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 (а. с. 42) в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 6500 гривень – залишити без розгляду, роз’яснивши потерпілому його право звернутися до суду з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства, без сплати судового збору.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 (а. с. 42) в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_1 8000 (вісім тисяч) гривень моральної шкоди, завданої злочином. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 (а. с. 56) задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 1000 (одна тисяча) гривень моральної шкоди, завданої злочином. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь комунальної установи Бериславської центральної районної лікарні 360,77 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1

Речовий доказ (а. с. 110-111) – чоловічу дублянку – залишити потерпілому ОСОБА_1 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області протягом п’ятнадцяти діб з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Бериславський районний суд.  

Суддя                                                                                          В.  М.  Сіянко