Справа № 22-а-563/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-563/ 2011 рік                                                                Головуючий у 1 інстанції                                                                                                                   Зимогляд В.В.

                                                                                                   Доповідач: Онищенко Е.А..

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“  18” травня 2011 року                                                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:          

    головуючого:     Онищенка Е.А.

                  суддів                  Подліянової Г.С.

                                               Маловічко С.В.

                         при секретарі           Бабенко Т.І.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в м. Мелітополі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2009 року позивачка звернулася до суду зі вказаним вище позовом.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона визнана у встановленому законом порядку дитиною війни. Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" їй з 01.01.2006 року повинна щомісячно виплачуватись державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії-" від 05.10.2000 року встановлено, що мінімальній розмір пенсії за віком не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

ОСОБА_2 просить відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до часу подання позовної заяви; визнати протиправним рішення відповідача про відмову в призначені їй підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни"; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року до 01.12.2009 року, обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язати відповідача прийняти рішення про подальше призначення та виплату їй щомісячної державної соціальної допомоги, обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.06.2009 року; стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору у розмірі 3,40 грн..

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Мелітополі Запорізької області щодо відмови у призначені ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Мелітополі Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 17 грудня 2008 року по 01 грудня 2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1У від 18 листопада 2004 року з урахуванням виплачених сум за цей період.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність  та необґрунтованість  постанови  суду у зв’язку з  порушенням  норм  матеріального  та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та  прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна  скарга не підлягає задоволенню.

          Як встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік згідно з Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV (пункт 17 ст. 77). Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"п. 17 ст. 77 виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Однак, такий порядок  у 2006 році не був визначений.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок позивачу надбавки до пенсії за 2006 рік.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України за 2007 рік"дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 року ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік.

Судом першої інстанції відмовлено позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду, так як згідно з ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, і як видно з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області наполягало на цьому.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у перерахунку пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною четвертою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки з 01.01.2008 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 470 грн., то відповідач з січня 2008 року правильно виплачував надбавку позивачам в розмірі 47 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

До набрання законної сили рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачам як дітям війни за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року відсутні, оскільки зазначене рішення не має зворотної дії.

Районний суд, застосувавши строк звернення до адміністративного суду, обґрунтовано зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії позивачу з 02 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

При цьому, враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

                    Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як "дитині війни"по 02 грудня     2009 року, оскільки зміст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у 2009 році не змінювався та розмір підвищення не корегувався.

Враховуючи наведені обставини, районний суд обґрунтовано зобов’язав відповідача зробити перерахунок та виплати позивачу підвищення до основної пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни"в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 02 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у ці періоди.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути взято до уваги з огляду на статтю 69 Закону України "Про Конституційний Суд України", згідно з якою рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що постанова районного суду відповідає вимогам закону, підстави для її скасування відсутні.

                    Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області відхилити.

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2010 року по цій справі залишити без змін.

          Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду .

Головуючий:      

Судді: