Справа № 2-306/2011

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"25" лютого 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва  в складі:

головуючого судді:                                                                                            Ластовка Н.Д.

при секретарі:                                                                                                     Лєвєнцовій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

         Позивач ПАТ «Полікомбанк»звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 456 від 10.09.2008 р. в сумі 586 101,57 грн. а також судових витрат, понесених позивачем при зверненні до суду шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно іпотечного договору від 10.09.2008 р., а саме двокімнатної квартири загальною площею 76,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.09.2008 р. між ЗАТ «Полікомбанк», правонаступником всіх прав і обов’язків якого є ПАТ «Полікомбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 456, відповідно до умов якого, позичальник отримав кредит у розмірі  450 000,00 грн. готівкою зі сплатою 25 % річних за користування кредитом з кінцевою датою повернення 09.03.2013 р.. В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним кредитним договором, 10.09.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір згідно з яким відповідачем передано в іпотеку двокімнатну квартиру загальною площею 76,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач істотно порушує умови кредитного договору № 456, у зв’язку з чим станом на 01 жовтня 2010 року має заборгованість у сумі 586 101,57 грн., що і змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

         В судове засідання представник позивача надала письмову заяву, в якій просила суд розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позові та  просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

          Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила. Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

            Суд враховуючи наявні в справі матеріали, вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача, оскільки з наданих матеріалів вбачаються права та взаємовідносини сторін.

          Судом встановлено, що 10.09.2008 р. між ЗАТ «Полікомбанк», правонаступником всіх прав і обов’язків якого є ПАТ «Полікомбанк», що підтверджується п. 1.1 Статуту банку, зареєстрованого управлінням НБУ в Чернігівській обл. 16.06.2009 р. та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 456, відповідно до умов якого, позичальник отримав кредит у розмірі  450 000,00 грн. готівкою зі сплатою 25 % річних за користування кредитом з кінцевою датою повернення 09.03.2013 р..(а.с.6, 61-63).

              Відповідно до п. 1.1.4 Кредитного договору № 456, кредит погашається починаючи з жовтня 2008 р. щомісячно 20 числа рівними платежами в сумі 7 500 грн., останній платіж не пізніше кінцевої дати повернення кредиту в сумі 7 500 грн..

       Пунктом 1.1.7. Кредитного договору № 456 встановлено порядок нарахування та сплати процентів, відповідно до якого нарахування процентів проводиться щоденно на фактичний залишок заборгованості з дати видачі кредиту до дати повного погашення кредиту.

       Пунктом 4.4.1. Кредитного договору № 456 у разі порушення умов даного договору, а саме порушення строків повергнення кредиту та сплати процентів за кредит, банк має право достроково вимагати повернення суми кредиту.

        Відповідно до п.5.1 даного договору, за несвоєчасне погашення кредиту та сплату нарахованих відсотків позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки з дня утворення заборгованості до дати фактичного погашення.

         З матеріалів справи вбачається, що в якості забезпечення виконання зобов'язання за даним кредитним договором, 10.09.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за № 8159 згідно з яким відповідачем ОСОБА_1 передано банку в іпотеку двокімнатну квартиру загальною площею 76,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.(а.с.8-13).

        Відповідно до п. 3.1.6 Договору іпотеки у разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язання за кредитним договором в цілому або його частини банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

         Як встановлено судом, позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав належним чином, а саме  - надав відповідачу ОСОБА_1 готівкою кредитні кошти в сумі 450 000,00 грн., однак відповідач в порушення умов договору, не повертає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, у зв’язку з чим станом на 01 жовтня 2010 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 586 101,57 грн.., з яких:

   437 029,57 грн. – сума неповернутого кредиту;

   110 155,51 грн. -  нараховані проценти за користування кредитом;

    22 967,74 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту

    15 946,75 грн. – пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту.

          Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися листи-вимоги № 1-05/194 від 22.01.2009 р., № 1-05/3083 від 23.12.2008 р. відповідно до яких банк вимагає від відповідача здійснити повне погашення кредиту та процентів згідно  Кредитного договору № 456 від 10.09.2008 р., а саме в строк до 05.02.2009 року сплатити банку всю суму простроченої заборгованості та нараховані штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов’язань.(а.с.12).

        Однак, на зазначені листи відповідач ніяким чином не відреагувала, суму заборгованості не погасила.

           Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Згідно п.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

           Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, «пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання».

           Як визначено ст. 1054 Цивільного кодексу України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

         Згідно ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі виконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

         Згідно ст. 12 Закону України “Про іпотеку”, у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання –звернути стягнення на предмет іпотеки.

           Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку ”, за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

          Згідно зі ст. 39 Закону України “Про іпотеку ” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові,що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

           Суд, враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності, вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк» обґрунтованими, в судовому засіданні доведеними, і такими, що підлягають задоволенню.

         Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 820 грн..

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 12, 33, 39, 40 Закону України “Про іпотеку ”, ст. ст. 526, 549, 611 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

         Позов Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк» заборгованість за Кредитним договором № 456 від 10.09.2008 р. в сумі 586 101 (п’ятсот вісімдесят шість тисяч сто одна) грн. за рахунок майна переданого в іпотеку, а саме  двокімнатної квартири загальною площею 76,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 (тисячу сімсот) гривень та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120,00 гривень..

         Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду  м. Києва протягом 10 днів  з дня його проголошення.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

         СУДДЯ