Справа № 2 -1679/2007 p.

Рішення

Іменем                                   України

04 червня 2007 р. Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді                                      Козлова А.В.

при секретарі                                               Куксенко О.В.

за участю позивачки                                  ОСОБА_1

відповідачів                                      ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Виконавчого комітету Довгинцівського району м. Кривого Рогу про виділення частки в спільному майні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду 24 квітня 2007 року з позовом, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її дочка - ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_1.

Позивачка як мати померлої має право на спадщину і тому бажає оформити свідоцтво про право на спадщину.

Позивачка звернулася до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину після смерті дочки. Однак їй у видачі свідоцтва було відмовлено, у зв'язку з тим, що квартира була спільною сумісною власністю. А при житті спадкодавця її частка в загальному майні виділена не була. Відповідно до розділу 22 п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Квартира АДРЕСА_1 належала померлій дочці позивачки, позивачки, її чоловіку та сину на підставі Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 11.04.1996 року виданого управлінням житлово -комунального господарства виконкому Криворізької міської ради народних депутатів. Свідоцтво було видано на ім'я чоловіка позивачки - відповідача ОСОБА_2. У число членів родини у свідоцтві внесена померла дочка, позивачка та її син. Дана квартира була спільною сумісною власністю. Частки в ній кожного визначені не були. Для використання квартири не було необхідності у визначенні часток. Вони володіли, користувалися спільною сумісною власністю спільно.

Таким чином, позивачка просить суд визначити частку померлої ОСОБА_4 в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 1/4 частини квартири, а також по 1/4 частини виділити за нею та відповідачами на кожного у спільному майні квартирі АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка позов підтримує. Відповідачі з позовом згодні.

Вислухавши позивачку, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дочка позивачки - ОСОБА_4 (л.с.10). Після її смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_1.

Позивачка звернулася до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину після смерті дочки. Однак їй у видачі свідоцтва було відмовлено, у зв'язку з тим, що квартира була спільною сумісною власністю. А при житті спадкодавця її частка в загальному майні виділена не була. Відповідно до розділу 22 п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні (л.с.9).

Квартира АДРЕСА_1 належала померлій дочці позивачки, позивачки, її чоловіку та сину на підставі Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 11.04.1996 року виданого управлінням житлово -комунального господарства виконкому Криворізької міської ради народних депутатів. Свідоцтво було видано на ім'я чоловіка позивачки - відповідача ОСОБА_2. У число членів родини у свідоцтві внесена померла дочка, позивачка та її син. Дана квартира була спільною сумісною власністю. Частки в ній кожного визначені не були. Для використання квартири не було необхідності у визначенні часток. Вони володіли, користувалися спільною сумісною власністю спільно(л.с.12-13).

Відповідно до ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом, або рішенням суду.

Відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

На підставі викладеного, і керуючись ст.ст. 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 10,60,88,212,256 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, частку в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 1/4 частини квартири.

Визнати за ОСОБА_1 частку в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 1/4 частини квартири.

Визнати за ОСОБА_2 частку в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 1/4 частини квартири.

Визнати за ОСОБА_3 частку в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 1/4 частини

квартири.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.