Справа № 2а –3081/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2011 року м. Бахчисарай Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючий суддя Большаков Ю.М.
при секретарі Вальшині І.Н.
розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та сплатити суми щомісячної соціальної допомоги як дитині війни
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся 04.04.2011 року у Бахчисарайський районний суд з адміністративним позовом до Головного Управління пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, яким просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати йому за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року 30% прожиткового мінімуму щодо осіб, які втратили працездатність, як дитині війни, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити за зазначений період гроші в сумі 861.4 гривні, стягнути судові витрати. Вимоги мотивовані тим, що він є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і має право на пільги, передбачені цим Законом, які йому не сплачене в повному обсязі.
Представник відповідача надав заперечення, де вказував на неправильне визначення позивачем державних соціальних гарантій, застосувати строки позовної давності, в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши доводи сторін матеріалами справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступного.
При перевірці обставин доказами судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що слід з даних паспорту, копія якого наявна у матеріалах справи (а. с. 4).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
За такими обставинами суд вважає, що позивач є дитиною війни і має право на пільги, передбачені цим Законом.
Згідно з пунктом 1 розділу ІV “Прикінцеві положення” зазначеного Закону він набирає чинності з 01.01.2006. Частиною першою статті 6 цього Закону встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Так, пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Однак Законом України від 19.01.2006“Про внесення змін до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01.01.2006, а статтею 6, –у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей Закон був опублікований 22.03.2006 та набрав чинності 02.04.2006. Тобто з 02.04.2006 стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватися лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у 2006 році не настали встановлені законодавством умови такого підвищення, оскільки бюджетні витрати на виконання цього закону Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла у 2007 році, було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст.ст.29, 36, ч.2 ст.56, ч.2, ст.62, ч. І ст.66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнані такими, що не відповідають Конституції України. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.
Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»був викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № Юрп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України окремі положення зазначеного закону. У 2009 та 2010 роках рішень Конституційного Суду України, які стосуються виплат особам, які за статусом є дітьми війни, не відбулося.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині донарахування та сплати доплат на збільшення пенсії позивача як дитині війни є обґрунтованими, але з урахуванням ухвали Бахчисарайського районного суду від 05 квітня 2011 року, повинні бути задоволені у межах строку позовної давності, тобто протягом шести місяців з дня звернення до суду.
При визначенні розміру щомісячного підвищення до пенсії та допомоги суд виходить з положень установленого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. За цією нормою мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Визначення поняття “прожитковий мінімум”, правові основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень регулюють закони України від 15.07.1999 № 966-ХIV “Про прожитковий мінімум” та від 05.10.2000 № 2017-ІІІ “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”. Частиною третьою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” установлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, для обчислення розміру підвищення до пенсії дітям війни відповідно до законів України “Про соціальний захист дітей війни” та “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” є розмір мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму), визначений статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Як слід з даних довідки ГУ ПФУ в АРК підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни складало 49.8 гривень щомісячно, що є 10 % розміру мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму) і свідчить про порушення права позивача на отримання бюджетних коштів в розмірі, визначеному законом.
Остаточний розрахунок щомісячних виплат позивачу як дитині війни необхідно проводити з урахуванням виплачених сум, які зазначені в довідці відповідача (а. с. 6).
Згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007р. до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.
Тому суд вважає, що саме відповідач повинен виплачувати щомісячне підвищення пенсії позивачу. Відсутність бюджетних коштів не є підставою для відмови в задоволені позовних вимог. Особа, яка повинна отримати бюджетні кошти, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом до уваги не приймається. Одночасно суд зазначає, що у відповідності до ст.. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Оскільки у 2010 році бюджетні асигнування на витрати для виплати особам, які мають статус дітей війни визначене не було, самі місцеві органи виконавчої влади не мають повноважень самостійно визначати обсяги виплат з бюджетних коштів, суд вважає, що вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірними задоволенню не підлягають.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню через зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії допомогу як дитині війни за жовтень - грудень 2010 року у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням сплачених сум.
Відповідно до ст.. 94 КАС України судові витрати суд присуджує на користь позивача.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 21, 152 Конституції України, ст. ст. 1,6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законів України “Про прожитковий мінімум”, «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72, 86, 94, 158-163, 167 КАС України суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково. Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі до 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»за період з 04 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням виплачених сум, в інший частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через десять днів після ії оголошення. Якщо постанову оскаржено, вона набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бахчисарайський районний суд в порядку та строки, передбачені ст.. 186 КАС України.
Головуючий
суддя