АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2765/11                                             Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.

                                                                                         Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ   

18 травня  2011 року                                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

         головуючого:        Онищенка Е.А.

         суддів:                   Подліянової Г.С.

                                        Маловічко С.В.

         при секретарі        Бабенко Т.І.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Кредитної спілки «Хортиця», третя особа ОСОБА_6 про визнання частково недійсним кредитного договору.

В С Т А Н О В И Л А:

                 У листопаді 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Кредитної спілки «Хортиця», третя особа ОСОБА_6 про визнання частково недійсним кредитного договору.

                В позові зазначила наступне: що між нею та відповідачем було укладено кредитний договір № 120 від 25.06.2008 року. за яким вона отримала 8000 грн. В п. 1.2-1.3 кредитного договору зазначено, що сума кредиту та відсотків розраховується як при підвищені, так й при зменшенні курсу долару США у розмірі вартості еквівалента за курсом НБУ на день сплати. п.2.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної виплати передбачених цим договором сум, кредитор має право отримати від позичальника додаткові проценти у розмірі 0,2% від загальної суми заборгованості по кредиту та не сплаченим у строк процентам за кожний день прострочення.

Позивач вважає п. 1.2-1.3, 2.3 кредитного договору   такими, що мають дискримінаційний характер і просить їх визнати недійсними

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_5 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове яким задовольнити її позов.

           Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України  суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд  першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, що 25.06.2008 року між позивачкою та відповідачем було укладено кредитний договір № 120.

За Договором ОСОБА_3 отримала 8000 грн.

В пункті  1.2-1.3 Кредитного договору сторони передбачили, що сума кредиту та відсотків розраховується як при підвищені, так й при зменшенні курсу долару США у розмірі вартості еквівалента за курсом НБУ на день сплати.

Пунктом  2.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної виплати передбачених цим договором сум, кредитор має право отримати від позичальника додаткові проценти у розмірі 0,2% від загальної суми заборгованості по кредиту та не сплаченим у строк процентам за кожний день прострочення.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позивачка у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України як сторона, яка приймала участь у справі не довела суду ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, а саме не довела,  що умови договору в частині виплати додаткових 0,2 відсотка у разі підвищення або зниження валютного курсу є дискримінаційним, та в наслідок чого договір є недійсним. Суд виходив з положень ст.ст. 625,1050 ЦК України.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка , намагаючись визнати пункти  1.2-1.3 Кредитного договору не довела їх недійсність. Укладаючи договір сторони погодились і з його умовами.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду  постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

                                                                   УХВАЛИЛА :

           Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2011 року  по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

          Судді: