АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 –625/2011 р
Категорія ст.
Головуючий 1 інст. Татарінов В.І.
Доповідач 2 інст. Булейко О.Л.
ХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області ускладі:
головуючого судді Яцуна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Татарінової А.І.,
за участю прокурора Стоматової .П.,
адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
законного представника неповнолітньої ОСОБА_4,
неповнолітньої ОСОБА_5
розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією потерпілої ОСОБА_6 на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21. 02. 2011 року, якою
застосовано до неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Нюрнберг, Німеччина, громадянки України, учениці 7-го класу школи № 15 м. Запоріжжя, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_7.
Як зазначено у постанові суду, 20.11.2010 р., приблизно о 16-40 годині, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартирі АДРЕСА_1 в ході сварки, яка виникла між її батьками - ОСОБА_8 і ОСОБА_7, перебуваючи в стані раптового виниклого сильного душевного хвилювання, кухонним ножем нанесла ОСОБА_8 численних ударів у тулуб, завдавши колото-різані поранення тулуба з пошкодженням підключичних судин і верхньої порожнистої судини, що ускладнилися гострою крововтратою, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження, віж яких потерпілий ОСОБА_8 помер.
У діях неповнолітньої ОСОБА_5 містяться ознаки злочину, передбаченого ст. 116 КК України.
До суду надійшла постанова слідчого, узгоджена з заступником прокурора м. Запоріжжя, для вирішення питання про звільнення неповнолітньої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності і застосування до неї примусових заходів виховного характеру.
Судом, який вивчив матеріали справи, дотитавши неповнолітню, її законного представника, потерпілу, свідків, було прийнято рішення про звільнення неповнолітньої від кримінальної відповідальності та передачу неповнолітню під нагляд матері.
В апеляції потерпіла ОСОБА_6 просить скасувати постанову суду, матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд, з підстав неповноти досудового слідства, вважає, що вбивство її сина вчинили ОСОБА_12 , ОСОБА_7, в ході досудового слідства було порушено її права, вона не мала змоги давати покази, та які були дані нею, здобуті в порушення вимог КПК України.
Заслухав доповідь судді, потерпілої ОСОБА_6 та її адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, вважають досудове та судове слідство неповним та не об’ективним, справу просять направити на додаткове розслідування, неповнолітню ОСОБА_5, її адвоката та законного представиника, які заперечують проти задоволення апеляції та направлення справи на додаткове розслідування, прокурора, яка вважає, що апеляція не підлягає задоволенню та скасування або зміни постанови суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляції з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 448 КПК України суд, заслухавши думку прокурора і захисника, щодо справи, яка надійшло до суду згідно з пунктом 1 ст. 232-1 КПК України, виніс постанову про застосування до неповнолітньої ОСОБА_5 примусового заходу виховного характеру у вигляді передачі її під нагляд матері ОСОБА_5
Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2010 року за фактом умисного вбивства ОСОБА_8 було порушено кримінальну справу за ст. 115 ч.1 КК України.
За висновками судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_8 настала від множинних проникаючих колото-різаних поранень тулуба з пошкодженням судин, які ускладнилися гострою крововтратою.
В ході досудвого слідства були допитані свідки, які були безпосередьо очевидцями вбивства ОСОБА_8, а саме: потерпіла ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12 З їх показів було встановлено, що ОСОБА_8 зловживав алкгольними напоями на протязі тривалого часу. У такому стані його настрій змінювався, він неодноразово бив свою жінку та дітей, діставалося й матері.
Потерпіла ОСОБА_6 заявила, що 20. 11. 2010 року її син на кухні, будучи у стані алкогольного спьяніння, став скандалити з жінкою. В цей час на кухні були й їх діти. ОСОБА_7 забігла до її кімнати в розірваному одязі. За невісткою до кімнати забіг і син, який намагався вдарити жінку. В цей час до кімнати забігли ОСОБА_5 та ОСОБА_12, до яких ОСОБА_8 стояв спиною. Вона помітила, що ОСОБА_5 б’є ОСОБА_8 в спину. Коли той упав на підлогу, зрозуміла, що в руках у ОСОБА_5 був ніж.
Покази ОСОБА_6 узгоджуються з показами ОСОБА_7 та ОСОБА_12
За висновками амбулаторної комплексної судово психолого-психиатричної експертизи ОСОБА_5, 1977 року народження, в період вчинення правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, а знаходилася у стані фізіолочічного аффекту, який значним чином впливав на її свідомість і можливість керувати своїми діями. Мотиваційним фактором, який вплинув на її поведінку було намагання перешкодити агресивним діям батька та захистити себе та близьких ій людей.
Зібрані по справі докази дали підстави для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст. 116 КК України.
З такою кваліфікацією погодився і суд першої інстанції, що на думку колегії суддів відповідає вимогам закону.
З протоколу судового засідання видно, що в процесі розгляду справи у суді, потерпіла ОСОБА_6 в присутності адвокота ОСОБА_13 не заперечувала проти звільнення неповнолітньої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
З огляду на те, що органами досудового слідства зібрані данні про особу неповнолітньої ОСОБА_5, яка за місцем проживання та навчання характеризується цілком позитивно, веде активний спосіб життя. ЇЇ мама ОСОБА_7 здатна забезпечити позитивний виховний вплив на неї та здійснювати контроль за поведінкою дочки. З огляду на ці обставини, судом було прийнято законне та мотивоване рішення по справі.
Викладені в апеляції доводи потерпілої ОСОБА_6 про порушення її процесуальних прав в ході досудового та судового слідства не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи. Вона була допитана про обставини справи, про завершення досудового слідства та право знайомитися з матеріалами справи її повідомили листом.
Підстав для направлення справи для проведення додаткового розслідування в ході якого до відповідальності необхідно притягнути ОСОБА_7, та ОСОБА_12 не має.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 залишити без задоволення а постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21. 02. 2011 року, якою застосовано до неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_7 –без зміни.
Головуючий
Судді