Справа № 2 -1620/2007 p.

Рішення

Іменем                                   України

31 травня 2007 р. Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді                                       Козлова А.В.

при секретарі                                                Куксенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівського району м. Кривого Рогу про виділення частки в спільному майні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду 17 квітня 2007 року з позовом, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_1.

Як дочка померлої позивачка має право на спадщину і тому бажає оформити свідоцтво про право на спадщину.

Позивачка звернулась до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину після смерті матері. Однак їй у видачі свідоцтва було відмовлено, у зв'язку з тим, що квартира була спільною сумісною власністю. А при житті спадкодавця його частка в загальному майні виділена не була. Відповідно до розділу 22 п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

7/9 частин квартири АДРЕСА_1 належали померлій матері позивачки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 912 від 16.04.1993 року виданого згідно розпорядження № 518 від 05.03.1993 р. і Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" ст.8 п.2. 2/9 частини квартири АДРЕСА_1 належала померлій мати ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про права на спадщину за законом ВВЕ № 898409 від 02.07.2004 року.

У число членів родини у свідоцтві про право на спадщину внесена померла мати, батько та сестра. Дана квартира була спільною сумісною власністю. Частки в ній кожного визначені не були. Для використання квартири не було необхідності у визначенні часток. Вони володіли, користувалися спільною сумісною власністю спільно.

Таким чином, позивачка просить суд визначити частку померлої ОСОБА_2 в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 1/3 частини квартири, залишити в розмірі по 1/3 частини за ОСОБА_4 та ОСОБА_3

У судовому засіданні позивачка позов підтримує.

Представник Виконкому Довгинцівської районної ради в судове засідання не з'явився, надавши заяву про слухання справи за відсутності їх представника, позов визнають.

Вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 (л.с.12). Після її смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_1.

Позивачка звернулась до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину після смерті матері. Однак їй у видачі свідоцтва було відмовлено, у зв'язку з тим, що квартира була спільною сумісною власністю. А при житті спадкодавця його частка в загальному майні виділена не була. Відповідно до розділу 22 п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні, (л.с.5).

7/9 частин квартири АДРЕСА_1 належали померлій матері позивачки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 912 від 16.04.1993 року виданого згідно розпорядження № 518 від 05.03.1993 р. і Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" ст.8 п.2. 2/9 частини квартири АДРЕСА_1 належала померлій мати ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про права на спадщину за законом ВВЕ № 898409 від 02.07.2004 року. У число членів родини у свідоцтві про право на спадщину внесена померла мати, батько та сестра. Дана квартира була спільною сумісною власністю. Частки в ній кожного визначені не були. Для використання квартири не було необхідності у визначенні часток. Вони володіли, користувалися спільною сумісною власністю спільно (л.с.6-11).

Відповідно до ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом, або рішенням суду.

Відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

На підставі викладеного, і керуючись ст.ст. 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 10,60,88,212,256 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, частку в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 1/3 частини квартири.

Визнати за ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 частку в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 1/3 частини квартири.

Визнати за ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, частку в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 1/3 частини квартири.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.