Справа № 2а –2787/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2011 року м. Бахчисарай
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючий суддя Большаков Ю.М.
при секретарі Вальшині І.Н.
за участю відповідача Рускевича Г.М.
представників
позивача ОСОБА_2
третьої особи Габової Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до старшого інспектора роти дорожньо –патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції м. Сімферополя Русакевича Григорія Михайловича, третя особа –Управляння Державної автомобільної інспекції Головного Управляння МВС України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною і скасуванні постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 звернувся 18.03.2011 року у Бахчисарайський районний Автономної Республіки Крим з позовною заявою у порядку адміністративного судочинства, де виклав вимоги визнати протиправною і скасувати постанову старшого інспектора роти дорожньо –патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції м. Сімферополя Русакевича Г.М. від 09.03.2011 року, котрі мотивував тим, що за порушення п. 1.10 Правил дорожнього руху України (надалі ПДРУ) на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, але такого адміністративного проступку як порушення правил обгону з виїздом на смугу зустрічного руху він не допускав. Посилався також на порушення інспектором вимог ст.. 63 Конституції України, ст.. 268 КУпАП оскільки той не роз’яснив йому права.
У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутності за участю представника, який позовні вимоги підтримав і пояснив, що ОСОБА_4 рухався на автобусі БАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 по маршруту № 64 в м. Сімферополь і на перехресті з бульвару Леніна повернув на вулицю Павленко, а потім знову повернув на бульвар Леніна. Цей відрізок дороги не є перехрестям, ОСОБА_4 технічно не міг порушити правил обгону, оскільки зустрічної смуги для руху транспортних засобів там немає. Протокол про адміністративне правопорушення підписав під тиском працівників ДАЇ, але на їх дії керівництву не скаржився, причини відсутності скарги йому невідомі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав і пояснив, що він ніс службу в м. Сімферополь і коли рухався на службовому автомобілі по вулиці Павленка на його очах водій маршрутного автобусу повернув на перехресті з бульвару Леніна на вулицю Павленка, пересік подвійну безперервну смугу і обігнав один чи два автомобіля, які рухалися у попутному напрямку, після чого повернув на бульвар Леніна і продовжив рухатися маршрутом. Автобус зупинене на вулиці Гагаріна, водію доведене про причини зупинення. ОСОБА_4 погодився з тим, що порушив Правила дорожнього руху, посилаючись що в нього повний салон людей просив довго не затримувати, накласти мінімальний штраф. З урахуванням щиросердого розкаяння на нього було накладене мінімальний штраф. Будь-якого впливу на ОСОБА_4 як з його боку, так і з боку напарника не було.
Представник третьої особи вважала, що дії працівників ДАЇ ґрунтувалися на законах «Про міліцію», «Про дорожній рух», відповідали Правилам дорожнього руху України і Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 допустив порушення ПДРУ, вину визнав, про що свідчить власноручний запис в протоколі, адміністративне стягнення накладене в межах санкції, передбаченої законом.
Перевіривши доводи сторін доказами суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступного.
При перевірці доводів сторін письмовими доказами судом встановлене, що 09 березня 2011 року старший інспектор роти ДПС ВДАЇ м. Сімферополя старший лейтенант міліції Русакевич Григорій Михайлович склав протокол про адміністративне правопорушення серії АК1 № 198863 про те, що 09.03.2011 року о 15-30 годині ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом БАЗ номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в м. Сімферополь з вул.. Павленко на бул. Леніна здійснив обгін на перехресті, чим порушив п. 14.6 ПДРУ, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпП (а. с. 29). На підставі за зазначеного протоколу Русакевич Г.М. постановою серії АК № 417506 від 09.03.2011 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП наклав на ОСОБА_4 штраф в розмірі 425 гривень (а. с. 31).
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач довів доказами факти складення протоколу та винесення постанови посадовою особою державної автомобільної інспекції м. Бахчисарай.
Стверджуючи, що позивач порушив Правила дорожнього руху України, оскільки складене протокол і ухвалене постанову, відповідач надав суду об’єктивні докази того, що мале місто порушення позивачем Правил дорожнього руху за вимогами п. 14.6 яких обгін заборонено на пере-хресті, крім випадків, коли обганяються двоколісні транспортні засоби без бокового причепа.
Обставина порушення позивачем зазначеної норми ПДРУ підтверджена безумовним доказом –власноручним записом ОСОБА_4 в протоколі пор адміністративне правопорушення «Згодний. Порушив неумисно, обігнав. Прошу винести мінім. штраф». Доводи представника позивача по те, що цей запис був зроблений під впливом з боку працівників міліції суд до уваги не приймає, тому як вони не підтверджені будь-якими об’єктивними доказами.
Статтею 280 КУпАП встановлене, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що дії працівника міліції –відповідача по справі, щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення засновані на суб’єктивній оцінці обставин, є законними, оскільки повністю збігаються з фактичними обставинами події, відповідають вимогами діючого законодавства як те Закон України «Про міліцію», Правила дорожнього руху України. Постанову старший інспектор роти ДПС ВДАЇ м. Сімферополя старший лейтенант міліції Русакевич Г.М. ухвалив з об’єктивним урахуванням усіх обставин справи, в межах наданих повноважень, покарання призначене в межах санкції ч. 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і тому підстав, передбачених законом для задоволення позову, суд не убачає.
Судові витрати відповідно до ст.. 94 КАС України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 7 - 11, 71, 86, 94, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України суд
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 в задоволенні позову відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
суддя