ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
19.09.2006 | Справа №2-15/12617-2006 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” в особі структурного підрозділу Бахчисарайський район електричних мереж, м. Бахчисарай
До Виробничого підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта
Про спонукання внесення змін до договору
Суддя Іщенко І.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - Баранова С.І. юрисконсульт, довіреність № 977-Д від 03.01.06 р., у справі
Від відповідача - Вербіцька Т.А. юрисконсульт, довіреність № 3/ю від 04.01.06 р., у справі
Обставини справи: ВАТ “Крименерго” в особі структурного підрозділу Бахчисарайський район електричних мереж звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим до ВП ВКГ Південного берега Криму з позовом про спонукання внесення змін до договору.
Представник позивача позивні вимоги підтримав, мотивую тим що відповідно статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, визначає обов’язок і відповідальність споживача електроенергії, “споживання електроенергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником”.
Крім того, частина 4 статті 275 Господарського кодексу України передбачає обов’язок укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладені договору, врегульовуються відповідно до вимог цього кодексу.
Відповідно до пункту 4 статті 179 Господарського кодексу України сторони можуть визначити зміст договору на основі типового договору, конкретизувати його умови.
Договір на поставку електроенергію є типовим, затвердженим Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.96 р. (змінами та доповненнями Постановою НКРЕ № 910 від 17.10.05р.).
ВП ВКГ Південний берег Криму не може встановлювати умови договору, так як є типова форма, може тільки конкретизувати, а не виключати.
05.06.06 р. ВАТ “Крименерго” направило на адресу ВП ВКГ Південний берег Криму проект додатка № 4.2 до Договору про постачання електричної енергії № 48 від 18.01.05 р.. згідно пункту 9.1 Договору додаток № 4.2, як і всі інші додатки є невід’ємною частиною договору.
03.07.06 р. на адресу ВАТ “Крименерго” в особі структурного підрозділу Бахчисарайський район електричних поступив додаток № 4.2 з протоколом розбіжностей.
Незгода прийняти умови невід’ємного додатка № 4.2 до договору № 48 від 18.01.05 р. ВАТ “Крименерго” стала підставою для звернення до суду відповідно статті 181 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві вважає не обґрунтованими позивні вимоги позивача.
При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що між ВП ВКГ Південний берег Криму та ВАТ “Криенерго” був укладений договір про постачання електроенергії № 48 від 18.01.05 р. з протоколом розбіжностей. 11.06.05 р. було винесено рішення господарського суду про прийняті протоколу розбіжностей к договору № 48 від 18.01.05 р. Таким чином вже є рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, таким чином провадження по справі треба припинити на підставі частини 2 статті 80 Господарського кодексу України..
Додаток № 4.2 до договору про постачання електроенергії був прийнятий у редакції ВП ВКГ Південний берег Криму і є дійсним.
Позивач в пункт 1 додатку № 4.2 встановлює 50 % передоплату посилаючись на статтю 1 Закону України “Об електроенергетику” (далі Закон), однак ні типовий договір, ні Закон, ні Правил користування електричною енергією (далі Правила) не встановлюють передоплату у розмірі 50 % .
Пункт 4 додатку № 4.2 не відповідає вимогам пункту 6.12 Правил. Згідно якого схема розрахунків вибирається по узгодженню сторін і вказується у договорі і не може бути змінена до кінця договору. Схема та порядок розрахунків були вже раніш узгоджений договором № 48 від 18.01.05 р. та додатком № 4.2.
Пункт 5 додатка 4.2 не відповідає вимогам пунктів 6.3, 6.11, п. 3 пункту 7.5 Правил. Так як вже мається діючий договір, якому все обумовлено. Просить суд у позиві ВАТ “Крименерго” відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
18 січня 2005 року між сторонами укладений договір № 48 з протоколом розбіжностей про постачання електроенергії (а.с. 3-6).
Відповідно розділу 9 договору № 48 від 18.01.05 р. якщо після укладення договору втупили в силу нормативно – правові акти, котрі інакше регулюють умови договору, сторони можуть внести зміни до договору.
Приписи вказаного розділу договору № 48 від 18.01.05 р. не суперечать відповідними статтями Господарського кодексу України, а саме, статті 188, сторона за договором, яка вважає за необхідне договір повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.
05 травня 2006 року на адресу ВП ВКГ Південний берег на підставі внесення змін в Закон України “Об електроенергетику”, а також Постанови НКРЕ від 17.10.05 р. № 910 позивач направив проект додатоку № 4.2 до договору № 48 від 18.01.05 р. (а.с. 7-9)
Розглянувши проект додатку № 4.2. до договору № 48 від 18.01.05 р., відповідач 26 червня 2006 року підписав додаток № 4.2 до договору № 48 від 18.01.05 р. з протокол розбіжностей.(а.с.10-11)
Предметом розбіжностей між позивачем та відповідачем є пункти 1,4,5,8,9 додаткової угоди № 4.2 ,що невід’ємною частиною договору № 48 від 18.01.05 р.
Умови пункту 1 додатку № 4.2 до договору № 48 від 18.01.05 р. по розрахункам за електроенергії були раніш узгоджені, відповідають вимогам частини 7 статті 276 Господарського кодексу України.
Умови пункту 4 додатку № 4.2 до договору № 48 від 18.01.05 р. по сплаті відповідачем спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії узгоджені раніш, відповідають пункту 6.12 Правил користування електричною енергією.
Беручи до уваги, що раніше була вже досягнута домовленість по вищезазначеним пунктом, суд приходить до висновку, що вимоги викладені в пунктах 1,4 додатку № 4.2 до договору № 48 від 18.01.05 р. підлягають виключенню з додатку № 4.2 до договору № 48 від 18.01.05 р.
Умови, викладені в пункті 5 додатку № 4.2 до договору № 48 від 18.01.05 р. відповідають статі 26 Закону “Про електроенергетику”, у якій говориться, що споживач електроенергії зобов’язаний оплачувати її вартість шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання енергопостачальника. Відповідно до положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, випливає що нарахування пені проводиться за затримку находження коштів на рахунок одержувача коштів.
Умови викладені в пунктах 8, 9 Додатка № 4.2 до договору № 48 від 18.01.05 р. відповідають вимогам статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтями 1, 2, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, обумовлює, що платник сплачує пеню, розмір якої не повинний перевищувати подвійної дисконтної ставки НБУ, на користь одержувача коштів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги викладені в пунктах 5, 8, 9 додатку № 4.2 до договору № 48 від 18.01.05 р. відповідають чинному законодавству, тому підлягають укладанню в редакції позивача.
Питання укладення господарських договорів урегульовані положенням глави 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням не зазначено інше.
У цьому випадку господарський договір вважається укладеним на умовах, викладених у судовому рішення.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вступну і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 19 вересня 2006 року.
Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписане 25 вересня 2006 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу| України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Додаток 4.2 до договору про постачання електричної енергії № 48 від 18.01.05 р. вважати укладеним в редакції позивача за виключенням пунктів 1, 4.
3. Стягнути з Виробничого підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму 98612 АР Крим м. Ялта, вул. Кривошти, 27 (р/р 26003262833001 в КБ “Привабанк” м. Ялта МФО 384470 ЗКПО 03348005) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” в особі структурного підрозділу РЕМ 98400 АР Крим м. Бахчисарай, вул. С. Чекаліна, 3 (р/р 26008301323880 в КЦО ПІБ Б/О № 3 м. Бахчисарай МФО 324430 ЄДРПОУ 00131400), 42,50 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.