Справа № 2-217/11

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Цокол Л.  І. ,

при секретарі –                    Шарапа М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

 Позивач ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулась до суду і просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 вартість залишків транспортного засобу  Kawasaki ZR 1000 C8F державний номерний знак НОМЕР_1, а також відшкодувати судові витрати пов’язані з розглядом справи. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було виплачено вигодонабувачу  страхове відшкодування внаслідок  пошкодження транспортного засобу  Kawasaki ZR 1000 C8F державний номерний знак НОМЕР_1 05.09.2008р. За умовами договору залишки ТЗ після виплати страхового відшкодування в розмірі  його ринкової вартості, підлягають передачі страховій компанії, що виплатила страхове відшкодування. Всупереч цим вимогам договору, залишки ТЗ перейшли до  третіх осіб. Позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати вартість непереданих частин ТЗ, оскільки не забезпечив його повернення страховику.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги ПАТ «СК «Універсальна» та просив їх задовольнити, в обґрунтування посилався на обставини викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду в судове засідання  повторно не з»явився. Згідно заперечень які знаходяться в матеріалах справи, поданих відповідачем до судового розгляду, останні  вимоги позивача не визнає, просить відмовити в  їх задоволенні, посилаючись на те, що він не був обізнаний про передачу залишків у разі виплати страхового відшкодування, з цим не погоджувався. Також відповідач зазначав про те, що мотоцикл Kawasaki ZR 1000 C8F державний номерний знак НОМЕР_1 був відчужений  ним не з власної волі .

Суд вислухавши пояснення  представника позивача ОСОБА_2., дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст..979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язана у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.  

Відповідно до ст..509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання  його обов’язку.

Відповідно до ст..538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлено виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання. При зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.  

Відповідно до ст.. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Під час судового розгляду встановлено, що 29 квітня 2008 року  між  ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» (страховик), ОСОБА_1 (страхувальником) та  АППБ «Аваль» (вигодонабувачем) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту.  Об’єктом страхування сторони  визначили  майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству  України, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом -мотоцикл Kawasaki ZR 1000 C8F державний номерний знак НОМЕР_1 та додатковим обладнанням на ньому. Страхова сума за договором визначена сторонами як ринкова вартість транспортного засобу на момент укладення договору в розмірі  76 800,00грн.

05.09.2008р. ОСОБА_1 повідомив страховика про настання  страхового випадку, а саме дорожньо-транспортної пригоди за його участі, внаслідок якої було пошкоджено ТЗ- мотоцикл Kawasaki ZR 1000 C8F державний номерний знак НОМЕР_1 та  просив здійснити страхове відшкодування відповідно до умов укладеного договору.  

Вартість відновлювального ремонту згідно рахунку №МЄ-000032639 від 29.09.2008р. склала 61 196,70грн.

10.10.2008 року на запит страховика вигодонабувач ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» повідомив про необхідність перерахування страхового відшкодування за договором від 29 квітня 2008 року на рахунок банку.

17.11.2008року страховиком було складено страховий акт №31/09/01/2833, відповідно до якого  розмір матеріального збитку склав 76 800,00грн. За вирахуванням франшизи розмір страхового відшкодування склав 69 120,00грн.

17 та 18 листопада 2008 року страховик перерахував на рахунок вигодонабувача страхове відшкодування в розмірі відповідно 30 000,00грн. та 39 120,00грн., що складає 69120,00грн.

07.12.2008р. ОСОБА_1 відчужив ТЗ- мотоцикл Kawasaki ZR 1000 C8F державний номерний знак НОМЕР_1 , і право власності на нього перейшло до ОСОБА_3 06.02.2009р. право власності на ТЗ від ОСОБА_3 перейшло до ОСОБА_4

Згідно висновку №20/09 судового експерта , складеного 09.03.2011 року  вартість залишків ТЗ -Kawasaki ZR 1000 C8F державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 18.11.2008 року складає 29 956,24грн.

Відповідно до п. 8.7.1 договору добровільного страхування від 29 квітня 2008 року при знищенні (конструктивній загибелі – коли вартість відновлювального ремонту за вирахуванням  зносу, становить не менше 80% ринкової вартості) ТЗ і (або)додаткового обладнання, - в межах страхової суми, за вирахуванням франшизи та ринкової вартості залишків, придатних для подальшого використання, на момент настання страхового випадку. В цьому випадку залишки ТЗ залишаються  страхувальнику. У випадку, коли страховик приймає рішення  про виплату страхового відшкодування в межах ринкової вартості ТЗ на момент страхового випадку  за вирахуванням франшизи, страхувальник зобов’язаний передати представнику страховика залишки ТЗ.

Суд оцінивши вище встановлені обставини справи та відповідні їм норми закону, прийшов до переконання про обґрунтованість вимог ПАТ «СК «Універсальна» .

Так, суд виходить з того, що відповідач в порушення умов укладеного договору добровільного страхування не передав позивачу залишки  пошкодженого ТЗ. Суд відхиляє заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо правомірності набуття ним права власності на ТЗ та передачі цього права поза його волею іншій особі  , оскільки  в даному випадку не оспорюється  його право власності набуте у встановленому законом порядку ,  а вирішується питання додержання страхувальником умов договору добровільного страхування внаслідок настання страхового випадку. Відповідач після виплати страховиком страхового відшкодування вигодонабувачу, що передбачено умовами договору,  відчужив ТЗ, чим позбавив позивача права на одержання залишків .  

Судові витрати підлягають відшкодуванню в обсязі задоволених вимог позивача та сплачених ним коштів, що складає  299,56грн. судового збору, 250грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 3 500грн. сплачених витрат за проведення експертного дослідження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509,538,623,979 ЦК України,ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

   Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"  вартість залишків транспортного засобу в розмірі 29 956,24 грн., судові витрати в сумі 4049,56грн., а всього 34 005,80грн. (тридцять чотири тисячи п"ять гривень 80 коп.)   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва протягом десяти діб через районний суд з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                           Л. І. Цокол