РІШЕННЯ                                  Справа   №2-2516/07

Іменем            України

16 травня 2007 року      Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого-судді-                                                 Хіль Л.М.

при секретарі-                                                          Гречка Є.В.

з участю позивачки - ОСОБА_1., представника відповідача- Дзюбло О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста в особі Полтавської міської ради , третя особа- Перша Полтавська державна нотаріальна контора про визначення розміру часток квартири, що належить на праві приватної спільної сумісної власності,-

встановив:

Позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду з вказаним позовом в якому, прохає суд визначити частки співвласників квартири АДРЕСА_1 між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, визнавши їх рівними по 1/2 частині за кожним. Визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В обгрунтування позову зазначила, що її дідусьОСОБА_2 9 березня 1989 року уклав шлюб    з ОСОБА_3. Вони проживали у однокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1. В жовтні 1994 року вказана квартира була ними приватизавана   та 20.10.1994 року вони отримали свідоцтво про право власності на житло, згідно якого вони набули право спільної сумісної власності на належну їм квартиру. В серпні 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3. заповіли позивачці належні їм на праві особистої власності частки квартири АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадщину позивачка не прийняла оскільки нічого не знала про існуючий заповіт.  ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3. У визначений законом термін позивачка   звернулась до Першої Полтавської державної нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину, але їй було відмовлено у його видачі у зв'язку з тим, що у свідоцтві про право власності на житло не визначені частки співвласників та повідомлено про існування заповіту.

Вказані обставини стали підставою звернення її до суду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. позов підтримала та прохала задовольнити. Пояснення надала аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача Територіальної громади міста в особі Полтавської міської ради Дзюбло О.І.- позов визнав, не заперечував щодо його задоволення.

Представник третьої особи- Першої Полтавської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився , надавши заяву про слухання справи в його відсутність , не заперечуючи, щодо задоволення позову.

Згідно ст. 169 ЦПК України, суд розглядає справу на підставі наявних по справі доказів.

Судом встановлено та підтверджено документально, що дідусь позивачки ОСОБА_2 9 березня 1989 року уклав шлюб з ОСОБА_3.

Вони проживали у однокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1.

20.10.1994 року вказана квартира була ними приватизована та згідно свідоцтва про право власності на житло   від 20.10.1994 р. виданого відділом приватизації житла

квартира АДРЕСА_1 стала належати їм на праві приватної , спільної, сумісної власності.(а.с.15)

В серпні 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3. заповіли позивачці належні їм на праві особистої власності частки квартири АДРЕСА_1., що підтверджується наданою ксерокопєю заповіту. ( а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, свідоцтво про смерть а/з 377 від 30.01.2002 р. ( а.с.10)

Як вбачається з посянень позивачки вона не прийняла спадщину після померлого , оскільки нічого не знала про існування заповіту.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, а\з 3050 від 21.09.2006 р. ( а.с.8). Фактично доглядом за спадковим майном позивачка прийняла спадщину.

У визначений законом термін позивачка ОСОБА_1. звернулась до Першої Полтавської державної нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину, але їй було відмовлено у його видачі з посиланням на те, що у свідоцтві про право власності на житло не були визначені частки співвласників житла, тоді ж їй було повідомлено про існування заповіту.

Вказані обставини в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_4.

Згідно ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається , що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними , якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3. не було домовленості щодо збільшення, чи зменшення розміру часток когось із співвласників , суд вважає що частки позивачки та її померлого чоловіка є рівними та становлять по 1/2  частині за кожним.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1., є законними , підтвердженими, а отже підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.368, 370 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 60, 130, 208, 212, 213 ЦПК Українии, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити.

Визначити ідеальні частки у праві приватної, спільної, сумісної власності -квартирі АДРЕСА_1 між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, визнавши їх рівними по 1/4  частині за кожним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає чинності після закінчення 10 денного строку на подачу заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання заяви на апеляційне оскарження в термін 10 днів після проголошення рішення в 20 денний термін після подання заяадладанням апеляційної скарги.