Справа №1-30/07 p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2007 року. Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                                              Чумаченка О.В.,

при секретарі                                                       Ткаченко НА.,

з участю потерпілої                                             ОСОБА_1,

представника потерпілої                                    ОСОБА_2,

підсудної                                                               ОСОБА_3,

захисника                                                            ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки та жительки с. Михайлівка,  Богуславського району,  Київської області,  громадянки України,  українки,  освіта повна середня,  на утриманні має неповнолітню дитину,  одруженої,  не військовозобов'язаної,  не працюючої,  раніше не судимої,

у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  125 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2006 року приблизно о 19 годині ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння і знаходячись у власному будинку,  що розташований в АДРЕСА_1,  на грунті неприязних відносин,  які склались у неї із її племінницею ОСОБА_1,  навмисно нанесла останній удар обуховою частиною сокири по голові,  внаслідок чого заподіяла їй легкі тілесні ушкодження,  що потягли короткочасний розлад здоров"я у вигляді крововиливу та забійної рани на чолі,  садна на четвертому пальці лівої кисті.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину в умисному спричинені потерпілій ОСОБА_1,  легких тілесних ушкоджень,  які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я,  не визнала і пояснила,  що в 2006 році між нею та ОСОБА_1.,  яка є їй племінницею,  виникли неприязні відносини. Це пов"язано з тим,  що в 2006 році батько подарував їй будинок,  в якому вона в даний час і проживає. Раніше цей будинок належав її покійній бабі,  а ОСОБА_1. близько 10 років тому назад проживала в ньому незначний час.  Останнім часом ОСОБА_1.,  яка проживає в іншому населеному пункті,  почала приходити до неї та погрожувати їй,  що вижене її з будинку. Так 22 вересня 2006 року ОСОБА_1. прийшла до неї додому разом із своїм братом ОСОБА_5 і почала вимагати в неї ключі від її будинку,  посилаючись на те,  що вона прописана в цьому будинку. Після того,  як вона відмовилась дати їй ключі,  ОСОБА_5 молотком відбив замка на вхідних дверях до будинку,  а ОСОБА_1.,  зайшла до будинку і почала розкидати її речі. В цей час до будинку прийшов її батько,  який є дідом ОСОБА_1.. ОСОБА_5 не впустив її батька в хату,  виштовхавши його. Після цього батько їй сказав,  що якщо ОСОБА_1,  знову буде приходити до неї і виганяти її з дому,  то щоб вона вигонила ОСОБА_1,  будь-чим,  що попадеться їй під руки.

22 листопада 2006 року ОСОБА_1,  разом із ОСОБА_5 знову зайшли до неї в будинок. В цей час вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 та ОСОБА_7  знаходились в будинку та святкували день народження її дочки. При цьому вони розпивали горілку. ОСОБА_5 запропонував її чоловіку пригостити його горілкою,  але вона заборонила своєму чоловікові пригощати його і наказала ОСОБА_5 та ОСОБА_1,  вийти з її будинку. Між нею та ОСОБА_1. знову виникла сварка,  під час якої вони схопили одна одну за волосся. їх розборонили чоловіки. Тоді вона,  вийшла на веранду,  взяла

там сокиру,  яку заздалегідь приготувала,  щоб оборонятися від ОСОБА_1,  і зайшовши в хату,  вдарила обуховою частиною сокири по голові ОСОБА_1. Від нанесеного удару ОСОБА_1. заточилася,  але не впала. При цьому вона схилилася на ліжко і намагалася поцарапати її чоловіка. В цей час ОСОБА_7  забрав в неї сокиру,  після чого він разом із ОСОБА_1,  та ОСОБА_5 вийшли з її будинку. Винною вона себе не визнає тому,  що ОСОБА_1,  приходила до неї додому і виганяла її з її ж будинку,  а тому вона вдарила ОСОБА_1.,  щоб вигнати останню із свого будинку.

Незважаючи на те,  що підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  125 ч.2 КК України,  не визнала,  її вина в умисному спричинені потерпілій ОСОБА_1. легких тілесних ушкоджень,  які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я,  підтверджується сукупністю доказів,  досліджених і перевірених в судовому засіданні.

Так,  потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свою скаргу і пояснила,  що у них з підсудною ОСОБА_3,  яка є їй рідною тіткою,  в 2006 році скались неприязні відносини. Це сталося через те,  що в будинку по АДРЕСА_1,  в якому вона деякий час до 1994 року проживала,  а залишається прописаною і в даний час,  вселилася ОСОБА_3,  яка зловживає алкогольними напоями і веде непристойний спосіб життя. Так дійсно,  22 вересня 2006 року вона приїхала до вказаного будинку разом із своїм братом ОСОБА_5 і хотіла перевірити чи в будинку немає антисоціальних осіб,  яких,  як їй повідомили її знайомі,  в будинок приводить ОСОБА_3 В зв"язку з цим,  вона попросила у ОСОБА_3,  яка в той час знаходилась на городі,  ключі від будинку. Остання відмовилась дати їй ключі. Тоді вона попросила свого брата ОСОБА_5. відкрити двері за допомогою молотка,  якого її брат завчасно прихопив із собою. Однак після несильного удару молотком по дверному замку,  замок виявився незамкненим і двері вони відкрили без їх пошкодження. Перевіривши,  що в будинку нікого не було,  вона залишила будинок. При цьому речі ОСОБА_3,  як стверджує остання,  вона не розкидала.

22 листопада 2006 року вона приїхала із села Зелена Діброва Корсунь-Шевченківського району,  в якому постійно проживає,  провідати свою матір. Мати її в свою чергу попросила піти провідати її бабу,  яка тяжко хворіє і потребує стороннього догляду. При цьому мати попросила,  щоб по дорозі вона зайшла до її сестри ОСОБА_3 і поцікавилась в неї чому вона не відвідує їх матір. Вона разом із своїм братом ОСОБА_5 зайшли в будинок до ОСОБА_3,  де застали останню разом із її чоловіком ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,  які розпивали спиртні напої. Чоловік ОСОБА_33апропонував її брату ОСОБА_5 присісти до них і випити з ними,  але ОСОБА_33аборонила йому це робити. Вона спитала у ОСОБА_3 чому остання не відвідує свою хвору матір. У відповідь на це ОСОБА_3 почала кричати на неї і вигонити її з будинку,  а потім вийшла з будинку у веранду повернулась з веранди і несподівано вдарила її обуховою частиною сокири по голові. Від нанесеного удару вона впала і на деякий час втратила свідомість. Після чого її брат допоміг їй вийти з будинку і вона відразу звернулася із відповідною заявою до міліції. В зв"язку з нанасенням їй тілесних ушкоджень вона понесла витрати під час лікування на загальну суму 135 грн.,  понесла витрати на надання їй правової допомоги на суму 506 грн.,  а також їй заподіяна моральна шкода на суму 4500 грн.,  яка полягає в тому,  що їй завдано значного ушкодження здоров"ю,  вона перенесла сильне нервове потрясіння,  тривалий час лікувалась,  але остаточно не відновила свій стан здоров"я до цього часу.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив,  що він є рідним братом потерпілої ОСОБА_1,  і повністю підтвердив їїтюкази.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив,  що 22 листопада 2006 року він зайшов до ОСОБА_6 і запропонував йому розпити пляшку горілки. Останній проголився на це,  сказавши,  що в цей день у його дочки день народження. Вони сіли за столом в будинку,  в якому проживає сім"я ОСОБА_6 та ОСОБА_3,  і в трьох вечеряли та розпивали спирте. В цей час в будинок зайшла ОСОБА_1. разом із ОСОБА_5   ОСОБА_1,  спитала у ОСОБА_3 чому остання не відвідує свою

матір. Сварки між ними не було,  але ОСОБА_3 вийшла з будинку і через незначний час повернулась із сокирою в руках та несподівано вдарила обуховою частиною сокири по голові ОСОБА_1. Від нанесеного удару остання впала на підлогу в обморок. Після цього ОСОБА_5 вивів ОСОБА_1,  на вулицю,  повернувся і вони разом забрали у ОСОБА_3 сокиру.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив,  що він є чоловіком ОСОБА_3 і разом з нею та ОСОБА_7  22 листопада 2006 року сиділи в їх будинку,  вечеряли та розпивали спиртне. В цей час в будинок зайшли ОСОБА_1,  та ОСОБА_5,  якому він запропонував присісти до них та випити з ними,  але його дружина заборонила це робити. Після цього між його дружиною та ОСОБА_1. виникла сварка,  під час якої вони тягали одна одну за волосся. Потім дружина вийшла з будинку,  за нею вийшла ОСОБА_1.,  вони повернулись через деякий час і ОСОБА_1,  намагалась його вдарити,  а його дружина вдарила ОСОБА_1,  обуховою частиною сокири по голові.

Свідок ОСОБА_6 підтвердив обставини конфлікту,  що виникли 22 вересня 2006 року між його дружиною та ОСОБА_1.,  під час якого остання разом із своїм братом ОСОБА_5 збили замка з дверей їх будинку і самовільно зайшли до нього.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив,  що він є батьком ОСОБА_3,  а ОСОБА_1,  є йому онукою. Він підтвердив,  що після того,  як він подарував ОСОБА_3 будинок по АДРЕСА_1,  в якому колись проживала ОСОБА_1.,  остання почала вчиняти сварки з ОСОБА_3 22.09.2006 року він прийшов до своєї дочки ОСОБА_33а молоком і застав там ОСОБА_1. та ОСОБА_5,  які збили молотком замка на дверях до будинку ОСОБА_3,  зайшли до будинку і щось там робили. Коли ж він спробував зайти до будинку,  то ОСОБА_5 його не впустив і виштовхаві.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила,  що вона є матір"ю ОСОБА_1,  яку вона 22.11.2006 року послала до своєї рідної сестри ОСОБА_3,  щоб спитати в неї,  чому вона не відвідує їх хвору матір. В цей же день вона дізналась,  що ОСОБА_3 вдарила її дочку сокирою по голові.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засідані пояснила,  що вона працює сільським головою територіальної громади с. Михайлівка Богуславського району. 22 вересня 2006 року у вечірній час до неї додому приїхали ОСОБА_1. та ОСОБА_5,  які були в стані алкогольного сп"яніння і відразу почали нецензурно лаятись на її адресу,  при цьому щось говорили про свого діда та те,  що він переписав будинок на ОСОБА_3 Потім вони сіли в свій автомобіль та поїхали. З того часу вони з нею не зустрічались,  не пояснили свою поведінку і не вибачились.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив,  що він працює дільничим інспектром Богуславського РВ і у вересні-жовтні 2006 року розглядав матеріали за заявою ОСОБА_3 на неправомірні дії ОСОБА_1. За результатами проведеної перевірки він встановив,  що конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. дійсно був і направив до суду протокол на ОСОБА_1. про притягнення її до адміністративної відповідальності по даному факту за  ст. 173 КУпАП.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив,  що він працює дільничим інспектром Богуславського РВ і восени 2006 року розглядав матеріали по факту нанесення ОСОБА_1,  тілесних ушкоджень. В порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_3 було відмовлено,  а ОСОБА_1. було рекомендовано звернутись до суду в порядку приватного обвинувачення.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 охарактеризували ОСОБА_3 як особу,  що зловживає алкогольними напоями.

Із висновку судово-медичної експертизи № 5.6/137 від 30 березня 2007 року вбачається,  що у потерпілої ОСОБА_1 був виявлений крововилив та забійна рана на чолі,  садно на четвертому пальці лівої кисті. Ці ушкодження утворилися від дії твердого предмета (предметів),  могли утворитися від дії обухової частини сокири,  можливо в час і при обставинах вказаних в постанові.  По ступеню тяжкості вищевказані тілесні

ушкодження    відносяться    до    легких    тілесних    ушкоджень,     які    потягли    за    собою короткочасний розлад здоров'я понад 6 днів.

Оцінюючи досліджені та перевірені в судовому засіданні докази суд приходить до висновку,  що вищевказаними доказами повністю підтверджується вина підсудної ОСОБА_3 у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  125 ч.2 КК України,  і її дії правильно кваліфіковані за вказаною статтею кримінального кодексу України,  поскільки ОСОБА_3 22 листопада 2006 року на грунті виниклих неприязнених відносин та під час сварки умисно спричинила потерпілій ОСОБА_1,  легкі тілесні ушкодження,  які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Встановлюючи фактичні обставини справи,  суд приймає до уваги покази потерпілої ОСОБА_1,  про характер вчинених щодо неї під час конфлікту 22.11.2006 року дій ОСОБА_3 і вважає,  що потерпіла правдиво вказує на обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень оскільки її покази в цій частині повністю підтверджуються показами свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_7

Покази підсудної ОСОБА_3 в тій частині,  де вона стверджує,  що вдарила потерпілу після того,  як між ними виникла сварка під час якої вони тягали за волосся одна одну,  суд не приймає до уваги,  поскільки ці покази підсудної суперечать іншим дослідженим в суді доказам і спростовуються показами свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_7 ,  які були безпосередніми очевидцями цих подій і їх покази повністю узгоджуються між собою та не мають суперечностей.

Покази свідка ОСОБА_6,  який є чоловіком підсудної ОСОБА_3,  в тій частині,  що його дружина вдарила сокирю по голові потерпілу після того,  як між ними виникла сварка,  під час якої вони тягали одна одну за коси,  суд відкидає і не приймає до уваги,  поскільки його покази суперечать показам свідка ОСОБА_7 ,  який є неупередженими і незацікавленими у вирішені справи. Крім того,  покази свідка ОСОБА_6 щодо перебігу конфлікту між його дружиною та ОСОБА_1. суперечать і показам самої підсудної. Так свідок ОСОБА_6 стверджує,  що після того як між його дружиною і ОСОБА_1,  виник конфлікт,  вони почали тягати одна одну за коси. їх розборонили. Після цього з будинку вийшла його дружина,  а за нею ОСОБА_1,  які згодом повернулись в будинок і ОСОБА_1. намагалась його вдарити. І лише після цього ОСОБА_33заду вдарила ОСОБА_1. обуховою частиною сокири по голові. Всі інші очевидці та учасники цього конфлікту,  в тому числі і сама підсудна,  категорично стверджують,  що ОСОБА_1 з будинку під час конфлікту не виходила,  а сама підсудна вийшла з будинку,  повернулась із сокирою в руках та несподівано вдарила потерпілу по голові. Після чого сокиру в неї забрали з рук ОСОБА_7  та ОСОБА_5

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  її особу,  обставини,  що обтяжують покарання.

До обставин,  що обтяжують покарання підсудної суд відносить те,  що вона вчинила злочин,  перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння.

Обставин,  що пом"якшують вину ОСОБА_3 судом не встановлено.

Враховуючи особу підсудної ОСОБА_3 суд приймає до уваги те,  що вона характеризується як особа,  що зловживає алкогольними напоями,  але в цілому характеризується посередньо,  що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності і має на утриманні неповнолітню дочку. З урахуванням викладеного,  суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2  ст.  125 КК України в межах санкції цієї статті у вигляді громадських робіт.

Вимоги потерпілої ОСОБА_1. про стягнення із підсудної ОСОБА_3 матеріальних збитків понесених нею під час лікування підлягають задоволенню в частині відшкодуванняна витрат на придбання медикаментів та матеріалів на лікування на суму 95 грн. 07 коп.,  оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами,  а саме касовими чеками та розрахунковими квитанціями про їх оплату в період лікування. Вимоги про стягнення витрат на придбання 20.12.2006 року бензину на суму 40 грн. задоволенню не підлягають,  оскільки потерпіла не довела,  що ці витрати пов"язані із заподіяною їй ОСОБА_3 шкодою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1. про стягнення із ОСОБА_3 4500 гривень за заподіяну моральну шкоду є завищеним і не відповідає ступеню та характеру моральних страждань,  які перенесла потерпіла. При визначенні розміру заподіяної потерпілій моральної шкоди,  внаслідок заподіяння їй ОСОБА_3 тілесних ушкоджень,  суд враховує як термін та характер моральних страждань внаслідок перенесеного потерпілою фізичного болю,  тривалості лікування,  так і те,  що у виникненні неприязних відносин між потерпілою та підсудною,  ескалації конфлікту між ними,  в значній мірі винна сама потерпіла,  яка спекулюючи своєю пропискою в будинку,  на який набула права власності підсудна,  не маючи потреби в ньому проживати,  вчиняла сварки з підсудною з приводу прав на цей будинок. Тому,  суд із врахуванням того,  що непрязні відносини між потерпілою та підсудною виникли з вини їх обох,  що сприяло виникненню конфлікту,  внаслідок якого ОСОБА_1,  отримала тілесні ушкодження,  та з урахуванням майнового стану підсудної,  яка не працює,  а її сім"я існуює на пенсію її чоловіка,  який є інвалідом,  визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 гривень.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд-

3АСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст.  125 КК України і призначити їй покарання у вигляді громадських робіт на строк сто вісімдесят годин.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди 95 гривень 07 копійок,  506 гривень в рахунок відшкодування витрат на оплату правової допомоги та 1500 гривень за заподіяну моральну шкоду.

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку,  через Богуславський районний суд.