Справа N 22-а- 358 - 2006 р. Суддя 1 інстанції Корнешова Т.В.
Доповідач апеляційної інстанції Мурлигіна О.Я.
УХВАЛА
Іменем України
23 серпня 2006 року м. Миколаїв,
колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Славгородської Н.П., суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л., при секретарі судового засідання Цвєтковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративного позову
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 червня 2006 року
за позовом ОСОБА_2 до посадових осіб Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності неправомірною та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до посадових осіб Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності неправомірною та відшкодування моральної шкоди.
Він оскаржує бездіяльність щодо невиконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, яким з приватного учбового закладу «Європейський університет» на його користь стягнути грошові суми.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва 1 червня 2006 року у відкритті провадження в адміністративної справі відмовлено.
Не згодившись з ухвалою, представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якої просить ухвалу скасувати, а матеріали позову направити до суду для розгляду. На думку апелянта, ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали позову колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не піддягає задоволенню з наступних підстав.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність державних виконавців з приводу невиконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, яким з приватного учбового закладу «Європейський університет» на його користь стягнути грошові суми. У зв'язку з бездіяльністю вказаних осіб, він просить стягнути і моральну шкоду.
За такого, суддя обґрунтовано дійшла висновку, що позовна заява повинна бути розглянута за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства. Тому обгрунтовано, відповідно до вимог КАС України відмовила у відкритті провадження в адміністративній справі.
Доводи апелянта суперечать вимогам матеріального і процесуального права.
Так, виходячи зі змісту ст. 15, розділу 7 ЦПК України та ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», скарги учасників виконавчого провадження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а отже і спори про відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю органів державної влади ( ст. 1173 ЦК України) розглядаються в у порядку цивільно -процесуального судочинства..
Посилання апелянта на ст. 181 КАС України є безпідставними, оскільки в порядку передбаченому вказаною нормою розглядаються спори, не пов'язані з виконанням рішень суду.
Виходячи з викладеного, колегія судді вважає, що підстав для скасування ухвали не має.
Керуючись ст.ст. 195,199, 206 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 червня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом місяця може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.