Справа N 22-ц 1439/ 2006 р.        Головуючий 1 інстанції Жосан В.М.

Категорія - 39                                   Доповідач апеляційної інстанції Мурлигіна О.Я.

УХВАЛА Іменем України.

30 серпня 2006 року                                                                            м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Славгородської Н.П.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,

із секретарем судового засідання Гапєєвій Т.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

представника відповідача Корінцевої Г.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Державного    підприємства    Науково-виробничого    комплексу    газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (далі - ДП «Зоря» - «Машпроєкт»)

на рішення

Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2006 року

за позовом ОСОБА_1 до ДП «Зоря»-«Машпроект» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі - Фонд соціального страхування) про встановлення факту професійного захворювання та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

28 квітня 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання неправомірною їх відмову підписати акт розслідування хронічного професійного захворювання.

Він зазначав, що з 1996 року працює у ДП «Зоря»-«Машпроект» полірувальником турбінних лопаток. За час роботи захворів вібраційною хворобою, туговухістю. За висновком Харківського науково - дослідницького інституту гігієни праці та профзахворювань (далі - Харківський інститут) названі хвороби професійні і є наслідком впливу на нього шкідливих виробничих факторів.

24 лютого 2005 року спеціально призначеною комісією було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання, який відповідачі, які є членами тієї комісії, відмовляються підписати.

Посилаючись на указані обставини, позивач просив суд зобов'язати відповідачів підписати вказаний акт, та стягнути на його користь з відповідачів 6000 грн.

В листопаді 2005 року позивач доповнив позовні вимоги та просив про встановлення факту професійного захворювання, та збільшив позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди до 50 000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2006 року до участі у розгляді справи було притягнуто, як співвідповідача, ДП «Зоря»-Машпроєкт». До участі у справі також залучений Фонд соціального страхування.

В судовому засіданні 11 травня 2006 року позивач відмовився від позовних вимог до фізичних осіб. Того ж числа ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва така відмова була прийнята.

Представники відповідачів позов не визнали, вважають висновок Харківського інституту таким, що потребує додаткової перевірки.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2006 року позов задоволено частково.

Постановлено визнати факт наявності у позивача професійного захворювання і з ДП «Зоря»-«Машпроект» на його користь стягнуто 1000 грн. моральної шкоди.

Не згодившись із таким рішенням, ДП «Зоря»-«Машпроєкт» його оскаржило й просило скасувати з тих мотивів, що суд безпідставно взяв до уваги висновок Харківського інституту. Також суд не взяв до уваги того, що позивач сам відмовився пройти обстеження для остаточного встановлення діагнозу в Інституті медицини та праці Академії Медичних наук України.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Так, задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що в матеріалах справи достатньо доказів отримання позивачем професійного захворювання під час роботи його в ДП «Зоря»-«Машпроект». Оскільки відповідачі цього не визнають, і інші законні способи захисту конституційного права позивача на охорону праці й соціальні пільги у зв'язку з професійним захворюванням відсутні, суд обґрунтовано встановив факт професійного захворювання та стягнув з відповідача моральну шкоду, спричинену позивачу порушенням його трудового права. При цьому, суд обрав належний та адекватний спосіб поновлення порушеного права.

Доводи апелянта про відсутність достовірних доказів професійного захворювання та необхідність додаткового медичного обстеження суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.

Так, відповідно до ст. 25 Закону України "Про охорону праці" та пунктів 68 -83 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 "Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" ( далі - Постанова) усі виявлені випадки професійних захворювань підлягають розслідуванню.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується Міністерством охорони здоров'я.

Спеціалізований лікувально-профілактичний заклад складає стосовно хворого повідомлення за формою П-3, яке надсилає роботодавцю.

Роботодавець організує розслідування причин виникнення професійного захворювання та облік професійних захворювань проводить власник підприємства.

Створена ним комісія зобов'язана скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, який затверджує компетентна посадова особа державної санітарної служби.

У разі відмови власника скласти акт про професійне захворювання чи незгоди потерпілого із змістом акта питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

Як вбачається із матеріалів справи, з 19 січня по 9 лютого 2004 року позивач знаходився на стаціонарному обстеженні в Харківському інституті, який входить до переліку спеціально визначених установ для такого виду діяльності. За результатами обстеження було встановлено, що позивач страждає вібраційною хворобою 2 ступеню та нейросенсорною туговухістю 3 стадії. Вказані захворювання були визнані професійними    захворюваннями    (а.с-22),    про    що    відповідачеві    направлено повідомлення встановленого зразка (а.с-23). 24 лютого 2005 року спеціально призначеною комісією складено акт розслідування хронічного професійного захворювання (а.с- 24-26). До нього, відповідно до п. 78 зазначеної вище Постанови додано акт форми П-4, підписані членами комісії (а.с. 27), який є невід'ємною частиною акта розслідування хронічного професійного захворювання.

Таким чином, професійне захворювання встановлено й оформлено згідно до чинного законодавства, однак незважаючи на таке відповідачі заперечують існування професійного захворювання позивача. При цьому, сумніви 3-х членів комісії щодо остаточного діагнозу захворювання позивача базуються на їх суб'єктивних припущеннях, ні якими доказами не стверджується і розцінюється судом, як спроба затягнути вирішення трудового конфлікту.

За такого, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Що ж до твердженя апелянта про необхідність обстеження позивача в іншому лікувальному закладі, то воно не може бути взяте до уваги, оскільки не має законних підстав.

Керуючись ст.ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія судців ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДП «Зоря» - «Машпроєкт» відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.