ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

23.05.2011                                                             Справа  № 5008/329/2011

За позовом  Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії

"Закарпаттяобленерго", м.Ужгород-Оноковці

до відповідача: Комунального підприємства "Виробниче управління  водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", м.Ужгород

про: стягнення 1439486,06гривень.

Суддя Якимчук Л.М.   

Представники:

від позивача –ОСОБА_1. –юрисконсульт, довіреність від 21.04.2011.    

від  відповідача –Феделещак М.М. – заступник директора з фінансово-  

економічних питань та інвестицій, довіреність від  06.01.2011

СУТЬ  СПОРУ:

    Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача  1299148,75грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію згідно Договору про постачання електричної енергії №Р06/13-0244 від 30.06.2006; 108221,74грн. за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 21392,76грн.  пені та  4030,12грн. трьох процентів річних і  6692,69грн. інфляційних.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву позові вимоги  в частині основного боргу визнав, пояснюючи виникнення заборгованості важким фінансовим становищем, яке обумовлене значною кредиторською та дебіторською заборгованістю підприємства, постійним зростанням  тарифу на електропостачання  при незмінності тарифів на водопостачання та водовідведення. Крім того, у 2009 році з державного бюджету не було профінансовано  кошти державного бюджету України, виділені у відшкодування різниці в тарифах відповідно до  Постанови Кабміну №193 від 05.03.2009.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

                                                    ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі  укладено договір  на постачання електричної енергії №Р06/13-0244 від 30.06.2006 відповідно до якого постачальник, Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" в особі Ужгородського МРЕМ (позивач), зобов"язався  постачати  елекричну енергію споживачу, Комунальному підприємству "Виробниче управління  водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (відповідачу), а останній у свою чергу зобов"язувався  оплачувати постачальнику енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до нього.

Позивач на виконання умов договору здійснював постачання відповідачу електроенергії в порядку та обсягах,  визначених  розділом 5  з урахуванням умов  розділу 6  Договору.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником  господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим  Кодексом, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, у тому  числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського  чи управлінсько-господарського характеру на користь  іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити  гроші, надати інформацію тощо), або утриматись  від певних  дій, а інший  суб"єкт  (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

      Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що  суб’єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що  звичайно ставляться.

    До виконання господарських договорів застосовуються  відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом.

       Аналогічну вимогу  щодо належного виконання  зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у  зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.2.3 Договору споживач (відповідач) повинен здійснювати  оплату постачальнику вартості електричної енергії згідно з умовами додатку 7 "Порядок розрахунків" та Додатку 8 "Графік зняття показників засобів обліку  електричної енергії" до Договору на протязі п"яти операційних днів від дати отримання рахунку.

Згідно п.2.3.4. Договору споживач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановки Споживача згідно з умовами додатку №6 до договору "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії".

Однак, відповідач (споживач) своє зобов"язання виконав неповністю, у зв"язку з чим  за період з січня 2011 року по лютий 2011 рік (включно) утворився борг у сумі 1 299148,75грн. за спожиту активну  електричну енергію та 108221,74грн. за реактивну елекричну енергію, що підтверджується актами зняття показників розрахункових приладів обліку електроенергії на об"єктах відповідача, підписаними представником споживача та рахунками про оплату електроенергії. Разом з тим, з відповідача належить стягнути на користь позивача 1 127853,75грн. заборгованості  за спожиту активну електроенергію   та 108221,74грн. заборгованості за реактивну електроенергію, а в частині стягнення 171295грн.  заборгованості за спожиту активну електроенергію у позові слід відмовити, оскільки вказана сума була проплачена відповідачем  до подачі позивачем позовної заяви до суду, а саме, 22.03.2011  (позов подано 23.03.2011), що підтверджується банківською випискою, складеною станом на 23.03.2011.

Відповідно до п.4.2.1 договору, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позивач  нарахував відповідачу пеню за прострочку платежу, яка за період з 01.02.2011 по 21.03.2011 складає 21392,76грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить при розгляді  питання щодо задоволення позовних вимог в частині пені зважити  на те, що 1 липня 2003 року набрав чинності Закон України "Про реструктуризацію  заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", яким  зобов"язано підприємства житлово-комунального господарства здійснювати реструктуризацію вказаної заборгованості. Водночас Законом передбачено, що на суму реструктуризованої заборгованості  не нараховується пеня житлово-комунальним  підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками  енергоносіїв (ст.5 Закону). Задоволення вимог позивача стосовно пені позбавить КП "Водоканал м.Ужгорода" можливості скористатися наданим йому цим Законом правом на нарахування пені, хоча при цьому залишається його обов"язок реструктуризувати заборгованість населення, яка  значно перевищує суму боргу перед позивачем.

Також відповідач просить суд  врахувати, що наявність заборгованості  КП "Водоканал м.Ужгорода" перед ВАТ ЕК Закарпаттяобленерго" зумовлене об"єктивними  (незалежними від боржника) причинами, зокрема, ростом тарифу на електроенергію при незмінних тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення; нормативно обумовленим ростом мінімальної заробітної плати з 630грн. до 941грн. станом на березень 2011 року, що також не враховано у діючому тарифі; значними обсягами дебіторської та кредиторської заборгованості.

Згідно з частиною 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд має право зменшувати  у виняткових  випадках розмір неусойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Наведені відповідачем обставини суд важає такими, що  заслуговують на увагу, а також враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, суд вважає за можливе задоволити його клопотання  про зменшення розміру пені до 25 відсотків, що складає суму 16044,57грн., яку і належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Позивач, на підставі  частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України,   просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних за весь час прострочення, тобто з  січня 2011 року по лютий 2011 включно, що становить відповідно 6692,69грн. інфляційних та 4030,12грн. три проценти річних, які також  підлягають  стягненню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву  просить  розстрочити виконання судового рішення на вісімнадцять місяців, обгрунтовуючи своє клопотання  значною сумою кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства. Так, виконання рішення суду в порядку виконавчого провадження передбачатиме арешт коштів на рахунках підприємства, а враховуючи  особливості  господарської діяльності  підприємства, яке потребує  постійних поточних  (щотижневих) закупівель матеріалів, необхідних для очистки і подання в місто води тощо, це може призвести до зупинення  діяльності підприємства.

Відповідно до статті 121 Господарського кодексу України  підставою для  надання  відстрочки чи розстрочки виконання рішення є  наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини є такими, що утруднять виконання рішення, а також можуть призвести до зупинення роботи підприємства, яке здійснює централізоване водопостачання, у зв"язку з чим суд вважає за можливе, з врахуванням фінансових інтересів позивача,  задоволити  клопотання відповідача  частково, розстрочивши виконання  рішення строком на 8 місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83 п.3,  84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

                                         СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити  частково.

   2. Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління  водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (м.Ужгород, вул.Митна, 1, код 03344326) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії   "Закарпаттяобленерго" (м.Ужгород-Оноківці, вул.Головна, 57, код 00131529) суму 1262842,87грн., з яких: 1127853,75грн. заборгованість за активну електроенергію, 108221,74грн. - заборгованість за реактивну електроенергію; 16044,57грн. пеня; 6692,69грн. інфляційні, 4030,12грн. три проценти річних, а також  12628,42грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 207,03грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині позову відмовити, судові витрати цій частині  покласти на позивача.

4. Задоволити частково клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

5. Розстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу, інфляційних, трьох відсотків річних та пені строком на 8 місяців, провівши виконання наступним чином:

з 06.06.2011 суму 157855,35грн.

з 06.07.2011 суму 157855,35грн.

з 06.08.2011 суму 157855,35грн.

з 06.09.2011 суму 157855,35грн.

з 06.10.2011 суму 157855,35грн.

з 06.11.2011 суму 157855,35грн.

з 06.12.2011 суму 157855,35грн.

з 06.01.2012 суму 157855,35грн.

6. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

         Суддя                                                                                 Л.М.Якимчук

         Повний текст рішення у відповідності до ст.84 ГПК України виготовлено та підписано 26.05.2011