Справа № 2- 3019/09р.
РІШЕННЯ
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
05 червня 2009р. м. Житомир
БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА
У складі: Головуючого - судді Шелепи А.А.,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до
ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування
матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі 16 лютого 2009 року звернулися до суду з вищезгаданим позовом, в якому зазначили, що з вини відповідача ОСОБА_4 28.08.2008 року відбулася ДТП, в результаті якої позивачка отримала тілесні ушкодження, а належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження. Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_4 керував автомобілем без відповідного доручення, а останній належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5, то позивачі просили стягнути з обох відповідачів солідарно на користь ОСОБА_2 743, 26 грн. матеріальної шкоди, пов’язаної з лікуванням та 10000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також на користь ОСОБА_6: 19 305, 26 грн. в рахунок відновлювального ремонту належного йому автомобіля, 2130, 00 грн. в рахунок транспортування пошкодженого автомобіля, 420, 00 грн. за проведення експертизи та 7000, 00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачі та їх представник ОСОБА_7, позов підтримали. Просили його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 позов визнав частково. Погодився на відшкодування завданої відповідачу матеріальної шкоди, а також на відшкодування збитків, завданих ушкодженням здоров’я позивачці. Не визнав позов в частині відшкодування моральної шкоди, а також щодо витрат, пов’язаних з транспортування т/з.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся через оголошення в місцевій газеті. Суд розглядав справу у його відсутності на підставі п.2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України.
В судовому засіданні було встановлено наступне. 28.08.2008 року близько 15-05 год. на проспекті ОСОБА_7, 51 м. Житомира відбулася ДТП, в результаті якої відповідач, не дотримавшись безпечної дистанції, керуючи автомобілем НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_6. Автомобіль позивача від удару з заді проїхав вперед та зіткнувся з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8. Внаслідок зіткнень всі автомобілі отримали механічні пошкодження.
Автомобіль, яким керував відповідач ОСОБА_4, належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5
Вина відповідача у вищезгадані пригоді підтверджується постановою Богунського районного суду м. Житомира від 17.11.2008 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
У відповідності з висновком авто-товарознавчого дослідження від 29.08.2008 року за № 1810 судового експерта ОСОБА_9, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача складає 19305, 26 грн..
За проведення експертного дослідження позивачем було сплачено 420, 00 грн., за транспортування пошкодженого автомобіля ним було сплачено 2130, 00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.
Позивачкою були надані квитанції про закупівлю лікарських препаратів на суму 743, 26 грн., які підлягають до відшкодування за рахунок винної особи, оскільки внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, так як перебувала в автомобілі позивача.
Спірні правовідносини регулюються ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, які передбачають обов’язок особи відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Вирішуючи питання про розмір матеріального відшкодування, суд виходить з розміру прямої дійсної шкоди, яка була завдану позивачу ОСОБА_6 внаслідок вищезгаданої ДТП. Підстав для сумніву в оцінці суми заподіяних збитків, завданих пошкодженням автомобіля, у суду немає, оскільки товарознавчі дослідження проводися експертом, який має відповідну ліцензію. Крім того, з розміром збитків погодився і відповідач ОСОБА_4. Інші витрати, зокрема по транспортуванню пошкодженого автомобіля, позивачем підтверджені документально, тому, також підлягають до стягнення з відповідача.
На користь позивачки ОСОБА_2 суд стягує з відповідача ОСОБА_4 743, 26 грн., на відшкодування понесених витрат на лікування.
Що стосується питання про відшкодування позивачам моральної шкоди, то в цій частині суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення. При визначенні розміру такого відшкодування суд враховує те, що вже сам факт ДТП, а тим більше отримання при цьому тілесних ушкоджень, призводить до різких негативних змін в нормальному ритмі життя особи, хвилювання та нервового напруження, що, в свою чергу, може передбачати моральне відшкодування. Разом з тим, розмір такого відшкодування позивачами завищено. Справедливим та достатнім для відшкодування в цій частині суд вважає розмір такого морального відшкодування для позивачки 1000, 00 грн. та для позивача 800, 00 грн..
Що стосується вимоги про солідарну відповідальність відповідача ОСОБА_5, як власника джерела підвищеної небезпеки, то така наступати не може, оскільки для цього необхідна його вина, яка в судовому засіданні встановлена не була. При вирішенні питання про відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки, слід враховувати наявність чи відсутність трудових стосунків між власником та особою, яка керувала транспортним засобом, а також правомірність володіння транспортним засобом винною особою.
В момент ДТП ОСОБА_4 в офіційних трудових стосунках з ОСОБА_5 не перебував, а керував належним останньому на праві власності автомобілем за усним дорученням.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Частина 4 ст. 1187 ЦК України передбачає, що якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом сприяла недбалість її власника, шкода завдана діяльність щодо його використання, відшкодовується ними спільно.
Під неправомірністю заволодіння, в даному випадку слід розуміти, протиправність, а не відсутність повноважень.
У зв’язку з вищенаведеним правових підстав для цивільної відповідальності відповідача ОСОБА_5 суд не вбачає.
Одночасно із задоволенням позову в основній його частині суд стягує з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачів понесені ними витрати по сплаті ІТЗ та державного мита, а на користь позивача ОСОБА_6С, крім того, понесені ним витрати по оплаті висновку експерта.
Керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1172, 1187, 1192 ЦК України; ст. ст. 8, 10, 60, 88, 169, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 743, 26 грн. матеріальної шкоди, пов’язаної з витратами на лікування а також 1000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, а також 59, 50 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 30, 00 грн. на відшкодування витрат на ІТЗ, а всього суму 1832, 76 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 19305, 26 грн. в рахунок відновлювального ремонту належного йому автомобіля, 2130, 00 грн. в рахунок транспортування пошкодженого автомобіля, 420, 00 грн. за проведення експертизи та 800, 00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 227, 05 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 30, 00 грн. на відшкодування витрат на ІТЗ, а всього суму 22912, 31 грн.
В решті вимог позивачам відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі протягом 10 днів, з дня виготовлення мотивованого рішення, заяви про його оскарження та подальшої подачі апеляційної скарги, протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.