№ 2-n-4949/06p.

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2009 р. м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

У складі: Головуючого - судді Шелепи А.А., з участю секретаря с/з ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Житомирського міськвиконкому, ОСОБА_4 про визнання такими, що прийняли спадщину та про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивачі звернулися до суду 02.08.2006 року з вищезгаданим позовом, в якому просили в судовому порядку встановити, що вони прийняли спадщину після їх батька і діда ОСОБА_5 у вигляді 1/2 частини недобудованого житлового будинку № 20, що по пров. 2-му Хмельовому в м. Житомирі за кожним та визнати за ними право власності на вищезгадане майно у порядку спадкування.

В судове засідання позивачі та їх представники не з’явилися. Суд розглядав справу у їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_6 громади Житомирського міськвиконкому при розгляді справи покладалася на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився. Суд розглядав справу у його відсутності.

В судовому засіданні було встановлено наступне. 08.11.1961 року помер ОСОБА_7, який являвся батьком позивачки та дідом позивача.

Постановою виконкому Житомирської міськради від 17.07.1947 року № 1082 ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку по пров. 2-му Хмельовому, 20 в м. Житомирі (колишній пров. Кладовищенський). На даній земельній ділянці за життя ОСОБА_5 було збудовано житловий будинок, який згідно рішення виконкому Житомирської міської ради № 216 від 28.04.1999 року було прийнято в експлуатацію.

На час смерті ОСОБА_5 у спірному будинку проживали його дружина ОСОБА_8, діти ОСОБА_9, ОСОБА_10, невістка ОСОБА_11 та внуки ОСОБА_12 та ОСОБА_4. Тому спадщину після його смерті фактично прийняли спадкоємці першої черги, які мали право на спадщину в рівних частинах - дружина ОСОБА_8, діти ОСОБА_9, ОСОБА_10.

14 жовтня 1975 року мати і бабуся позивачів, - ОСОБА_8, - померла.

На час смерті ОСОБА_13 в будинку разом із спадкодавицею постійно проживали: двоє її дітей - син ОСОБА_9 і донька ОСОБА_10, невістка ОСОБА_11 та онуки ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_14 і ОСОБА_15.

Тому, спадщину після смерті ОСОБА_13 фактично прийняли спадкоємці першої черги: син ОСОБА_9 і дочка - ОСОБА_10, які мали право на спадщину в рівних частках кожний.

Таким чином, частки ОСОБА_9 і ОСОБА_16 в праві власності на спадковий будинок склали по 1/2 ідеальній частці.

29 березня 1989 року брат і батько позивачів - ОСОБА_9 помер.

На час смерті ОСОБА_9 в будинку разом із спадкодавцем постійно проживала сім’я у складі десяти осіб, а саме: дружини - ОСОБА_17, двох дітей - синів ОСОБА_2 і ОСОБА_4, сестри - ОСОБА_3, її чоловіка ОСОБА_18 і її дітей ОСОБА_19 і ОСОБА_15, внучатого племінниці ОСОБА_20, племінника ОСОБА_21.

Тому, спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняли спадкоємці першої черги: дружина - ОСОБА_11, син ОСОБА_2 і син ОСОБА_4, які мали право на спадщину в рівних частках кожний.

21 лютого 1998 року невістка і мати позивачів, - ОСОБА_11, -померла.

На час смерті ОСОБА_17 в будинку разом із спадкодавицею постійно проживала сім’я у складі десяти осіб, а саме: двох дітей - сина ОСОБА_2 і сина - ОСОБА_4, невістки - ОСОБА_22, онуків - ОСОБА_23, ОСОБА_20, братової ОСОБА_3, племінника ОСОБА_21, племінника ОСОБА_15, чоловіка племінниці ОСОБА_24.

Тому, спадщину після смерті ОСОБА_17 прийняли спадкоємці першої черги: син ОСОБА_2 і син - ОСОБА_4, які мали право на спадщину в рівних частках кожний.

Таким чином, частки ОСОБА_2 і частки ОСОБА_4 в праві власності на спадковий будинок не завершений будівництвом склали по 1/4 ідеальній частці. ОСОБА_4 відмовився від своєї частки в праві на спадщину на користь ОСОБА_2, тому він має право на спадкування 1/2 ідеальної частки незавершеного будівництвом будинку № 20 (16) по провулку 2-у Хмельовому (Кладовищенському) в місті Житомирі.

Спадщину після смерті спадкодавців позивачі прийняли, бо постійно проживали із спадкодавцями на час відкриття спадщини, що узгоджується з положеннями ст. 549 ЦК УРСР. Позивачі вважаються такими, що прийняли спадщину. Крім того, вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном і користуються спадковим майном: а саме спірним будинком, проживаючи в ньому, обробляючи присадибну земельну ділянку.

Вартість спірного будинку складає 13 878, 00 грн.

Вищенаведене підтверджується поясненнями допитаний в судовому засіданні свідків та матеріалами справи.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 548, 549 Цивільного кодексу УРСР, 328, 331 Цивільного кодексу України; ст. ст. 1258, 1264, 1268 ЦК України; ст. ст. 8, 10, 60, 130, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

1.   1.     Визнати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 такими, що прийняли спадщину після смерті спадкодавців: їх батька і дідуся - ОСОБА_5, померлого 08 листопада 1961 року та їх матері і бабусі -ОСОБА_13, померлої 14 жовтня 1975 року, а також батька позивача ОСОБА_9, померлого 29 березня 1989 року, і його матері - ОСОБА_17, померлої 21 лютого 1998 року.

2.   2.     Визнати за ОСОБА_25 і ОСОБА_3 в порядку спадкування по закону право власності по 1/2 частці за

3.   3.    

кожним на спадкове майно, яке належало спадкодавцям: їх батьку і дідусю - ОСОБА_5, померлому 08 листопада 1961 року, їх матері і бабусі -ОСОБА_13, померлій 14 жовтня 1975 року, та батьку позивача -ОСОБА_9, померлому 29 березня 1989 року, і його матері -ОСОБА_17, померлій 21 лютого 1998 року, а саме на жилий будинок № 20, по провулку 2-у Хмельовому в місті Житомирі з надвірними господарськими будівлями, вартістю 13 878 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі, протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та подальшої подачі апеляційної скарги, протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.