Справа № 22ц-1354/2006 р.                 Суддя суду 1 -ї інстанції Лузан Л.В.

Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

УХВАЛА

16 серпня 2006 року колегія  суддів судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л., при секретарі Гапєєвій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали позову

за   апеляційною скаргою Вознесенського міжрайонного прокурора на  ухвалу  судді  Вознесенського  міськрайонного  суду  Миколаївської  області   від 23 травня 2006 року

за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1

до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання довіреності та договору дарування земельної частки (паю) недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року Вознесенського міжрайонного прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання довіреності та договору дарування земельної частки (паю) недійсними.

Прокурор зазначав, що 30 вересня 2000 року було укладено договір дарування земельної частки (паю), яка належала позивачці. Договір на користь ОСОБА_3 від імені позивачки уклав ОСОБА_2 на підставі доручення, виданого нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу. Однак позивачка вказану довіреність не видавала..

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2006 року позовна заява повернута прокурору для її подання до належного суду.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати, а матеріали позову передати до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження по справі. На думку прокурора, ухвала постановлена без додержання вимог процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви суддя виходив з того, що позов повинно бути пред'явлено за місцем проживання відповідачів, тобто в м. Миколаєві. Між тим, з такими висновками погодитися не можна.

Так, статтями 181, 190 ЦК України майнові права (в даному випадку це право на земельну частку (пай)) віднесені до категорії нерухомих речей (нерухомого майна).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна , пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

На зазначені вимоги закону суддя уваги не звернув, хоча саме з цих положень ЦПК України слід було виходити при визначенні питання про підсудність справи.

Оскільки, позивачці належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективної власності СПСО ім. Докучаєва Вознесенського району Миколаївської області, яке знаходиться на території Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, позов слід пред'являти саме до даного суду.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що ухвалу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України слід скасувати, а матеріали позову направити до Вознесенського міськрайонного суду для вирішення питання про відкриття провадження за позовом.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   Вознесенського міжрайонного прокурора задовольнити.

Ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2006 року скасувати, а матеріали позову направити до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження за позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.