Придніпровський районний суд м.Черкас

Справа №  1-103/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    09 лютого 2011 року    Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

          головуючого: судді – Макаренка І.В.

          при секретарі -            Мандрик А.М.

          з участю: прокурора –Мовчана О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Черкаси кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Рацево, вул. Івана Франка 10, Чигиринського району, Черкаської області, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_2, не заміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину віком 04 роки, не працюючої, не судимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 302 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудна ОСОБА_1, 16 листопада 2010 року о 20.30 год., вчинила умисні дії по звідництву для розпусти з метою наживи із залученням неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 за наступних обставин. Так вона 16 листопада в телефонній розмові попередньо домовилася з ОСОБА_3 про надання нею та іншою дівчиною платних послуг сексуального характеру йому та його товаришу ОСОБА_4 Після чого ОСОБА_1 зустрілася з ОСОБА_2 завідомо знаючи, що вона є неповнолітньою та запропонувала їй зустрітися з чоловіками для розваги в сауні, приховуючи від останньої домовленість про надання платних послуг сексуального характеру. Отримавши згоду, 16 листопада 2010 року близько 20.30 год. організувала зустріч для розпусти з метою наживи, приїхавши разом з ОСОБА_2 до приміщення сауни „РІО”, розташованої по вул. Чехова, 33 в м. Черкаси, де вона звела останню з ОСОБА_3 для добровільних сексуальних стосунків, які були надані неповнолітньою, за що отримала грошові кошти в сумі 600 грн., залишивши їх собі та не маючи наміру віддати частину грошей неповнолітній.

          Допитана на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому їй обвинувачені визнала повністю, та пояснила суду, що дійсно вона 16 листопада 2010 року близько 20.30 год. в приміщенні сауни „РІО” звела для надання сексуальних послуг за винагороду в 600 грн. неповнолітню ОСОБА_2 з ОСОБА_3 Вона це вимушена була зробити із-за скрутного матеріального становища, так як сама виховує дитину. З матеріалами справи вона знайома, визнає всі докази які є в справі. В скоєному щиро розкаюється.

Вина підсудної ОСОБА_1 підтверджується як її показами даними нею в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового слідства і які вона визнала в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Суд вважає, що пред’явлене обвинувачення доведене і дії підсудної ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 302 КК України, як звідництво для розпусти вчинене з метою наживи та з залученням неповнолітнього.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, особу підсудної, яка за місцем проживання характеризується посередньо.

В якості пом’якшуючих покарання підсудної ОСОБА_1 обставин суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину в наслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Обтяжуючих покарання підсудної ОСОБА_1 обставин суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість вчиненого підсудною ОСОБА_1 злочину, особу винної, наявність пом’якшуючих покарання обставин, її вік, стан здоров’я та сімейний стан, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе при призначенні їй покарання не пов’язаного з позбавленням волі, шляхом застосування ст. 75 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судових витрат по справі немає.

Доля речових доказів повинна бути вирішена в порядку ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 302 КК України та призначити їй покарання в виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням якщо вона протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

         Речові докази по справі: дванадцять грошових купюр номіналом 50 грн. кожна, які передані на збереження оперативному уповноваженому ВБЗПТЛ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_5 - залишити йому за належністю; мобільні телефони „LG” з сім картою оператора мобільного зв’язку „Лайф”, „Нокія” з сім-картою оператора мобільного зв’язку „Лайф”, „Нокія” з сім-картою оператора мобільного зв’язку „Лайф”, які передані на збереження засудженій ОСОБА_1 та свідкам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 –залишити їм за належністю; товарний чек з сауни, який зберігається в матеріалах кримінальної справи – зберігати в матеріалах кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб.

Суддя   ОСОБА_6