Справа № 22ц-1324/2006 р.                Головуючий у 1 -й інстанції Саєнко В.В.

Категорія 44                                         Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

УХВАЛА Іменем України

16 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л., при секретарі Гапєєвій Т.В., за участю:

·     позивача ОСОБА_1,

·     представника відповідача Алексєєвої Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за   апеляційною   скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 травня 2006 року

за   позовом

ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства з іноземними

інвестиціями „Об'єднана інжинірингова компанія" (далі - ЗАТ „ОІК")

про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ „ОІК" про відшкодування 20000 грн. моральної шкоди.

Позивач зазначав, що в період роботи у відповідача 27 травня 2002 р. з ним стався нещасний випадок, в наслідок чого він отримав травму і став інвалідом З групи. В складанні акту про нещасний випадок за формою Н-1 було відмовлено, а складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ. Він змушений був звертатися до суду і лише 21 червня 2004 р. позов його було задоволено, визнано, що він перебував з відповідачем в трудових відношеннях, а отримана ним травна є виробничою, ухвалою апеляційного суду від 13 жовтня 2004 р. була доповнена резолютивна частина рішення, на відповідача покладено обов'язок скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1. Ухвалою Верховного Суду України від 11 січня 2005 р. судові рішення залишені без змін. Він змушений був їздити у м. Дніпропетровськ і вимагати виконання судового рішення, а відповідач довгий час ухилявся від його виконання. Такими діями відповідача йому завдано моральних страждань, значно погіршився стан його здоров'я.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 травня 2006 р. позов задоволено частково, стягнено з ЗАТ „ОІК" на користь ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на те, що суд дав невірну оцінку доказам і визначив розмір моральної шкоди, яка не відповідає обсягу отриманих ним страждань, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши викладені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач повинен відшкодувати позивачу завдану відмовою в складанні акту про нещасний випадок за формою Н-1, який стався з позивачем 27 травня 2002 р., моральну шкоду в розмірі 1500 грн. Розмір відшкодування моральної шкоди визначено судом з врахуванням положень п. 9 постанови Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з послідуючими змінами).

Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд дав невірну оцінку доказам і визначив розмір моральної шкоди, яка не відповідає обсягу отриманих ним страждань, є необгрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, нещасний випадок мав місце 27 травня 2002 р., позивач лише у січні 2004 р. звернувся до суду з позовом про визнання трудової угоди такою, що відбулася, та встановлення факту виробничої травми, який було задоволено 21 червня 2004 р. В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач пояснив, що після отримання травми знаходився на лікуванні, а тому до січня 2004 р. не звертався з такими вимогами.

Що стосується затримки відповідачем складання акту після ухвалення рішення суду, то дані правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у зв'язку з виконанням рішення суду і регулюються Законом України „Про виконавче провадження", яким не передбачено стягнення з боржника моральної шкоди у зв'язку з затримкою виконання рішення суду.

Виходячи з зазначеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.