Справа № 2-а-521/11

    ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"30" березня 2011 р. Катеринопільський районний суд, Черкаської області в складі:

головуючого Кухаренка О.  В. , одноособово  розглянувши в скороченому провадженні відповідно до ст.1832 КАС України адміністративну справу за позовом, який подав  ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціальног захисту населення в Катеринопільському р-ні  про  стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернувся в Катеринопільський районний суд з адміністративним позовом до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і просить суд визнати дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області неправомірними а  також зобов’язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області провести нарахування і виплату ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. ст.48 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2008- 2010 роки в сумі 8814,00 гривень, посилаючись на те, що в 2000 році її син ОСОБА_4 захворів і згідно експертного висновку №  1411 від 03.05.2001року захворювання пов’язане з аварією на ЧАЕС і згідно даного висновку його визнано інвалідом.  В зв`язку з чим він являється дитиною інвалідом , що підтверджується відповідним посвідченням. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»йому як дитині інваліду належить щорічна допомога на оздоровлення в poзміpi чотирьох мінімальних заробітних плат. Разом з тим такі виплати за 2008-2010 роки проводились йому не в межах визначених законом, а в сумі 90 гривень, і недоплачена щорічна допомога на оздоровлення складає 8814,00 гривень.

Відповідач в добровільному порядку не бажає виплатити позивачці недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, а тому при таких обставинах позивачка змушена була звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач надав заперечення проти адміністративного позову (а.с.12-13) в якому просить суд в позові відмовити, посилаючись на те , що управління праці та соціального захисту населення діяло в межах законодавства, порушень по питанию нарахування щорічної допомоги на оздоровлення не було. А в своїй роботі при нарахуванні даних компенсацій вони керуються Постановою Кабінету Міністрів №562 від 12.07.2005 року, де зазначено, що даній категорії постраждалих передбачені виплати на оздоровлення в межах 90 гривень щорічно, які були виплачені ОСОБА_2 за 2008-2010 роки.

        Предметом поданого позову є перерахунок соціальної виплати, а тому, в силу п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

        Вивчивши матеріали справи вважаю, що позов ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2  підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року №796-ХИ щорічна допомога на оздоровлення дітям-інвалідам постраждалих в наслідок аварії на ЧАЕС виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат і відповідно до ч.5 ст.48 вищезазначеного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, і відповідно до ч.7 ст.48 даного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

У судовому засіданні встановлено, що дійсно ОСОБА_2 перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту населення як дитина-інвалід захворювання якої пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС , що стверджується копією посвідчення  серія Д № 178870 виданого 28.10.1994 року і вкладкою до даного посвідчення № 000671 (а.с.6). Згідно експертного висновку № 1411 від 03.05.2001 року вбачається, що  захворювання і інвалідність ОСОБА_2 пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС (а.с.7).

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року №796-ХИ щорічна допомога на оздоровлення дітям - інвалідам постраждалих в наслідок аварії на ЧАЕС виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України № 562.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006 року №3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

В рішеннях Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007   вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до пункту 31 частини першої ст.85 та пункту 19 ст.92 Конституції України надзвичайного стану. Конституційний Суд України вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік»щодо зупинення дії положень законодавчих актів України в частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, та положення статті 60 цього Закону в частині зупинення дії окремих положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначених статтею 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік».

Крім того інших доказів правомірності свого рішення представник відповідача до суду не надав. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачка звернулася до суду 22 лютого 2011 року, а тому вимога позивачки про визнання дій ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області неправомірними і зобов'язання відповідача провести нарахування і виплату її неповнолітньому сину ОСОБА_2 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2008-2010 роки , - має бути залишена без розгляду, виходячи з вимог ст. 99 КАС України, і тому вимоги позивачки про визнання дій ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області неправомірними і зобов'язання відповідача провести нарахування і виплату її неповнолітньому сину ОСОБА_2 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення можуть розглядатися лише за 2010 рік.

 Щодо вимоги позивачки про зобов'язання відповідача провести нарахування і виплату її неповнолітньому сину ОСОБА_2 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в сумі 8814,00 гривень то дана вимога не підлягає до задоволення, оскільки суд вважає, що обов’язок обрахування конкретної грошової суми допомоги лежить на відповідачеві, і з цих підстав не визначає конкретної грошової суми, яка підлягає стягненню з відповідача , а лише зобов’язує його вчинити дії щодо перерахунку та виплати сум зазначеної допомоги за 2010 рік.

Оскільки було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області не в повному обсязі проводив нарахування і виплату ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому вважаю за доцільне визнати такі дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області протиправними і  зобов’язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області провести нарахування і виплату ОСОБА_2 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік з урахуванням вже проведених виплат.

        Відповідно    до   ст.  94  КАС   України,   судові  витрати   компенсуються   за   рахунок Державного  бюджету  України.

       На підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, керуючись ст.ст. 2,4,9,10,11,17,18,19,89,94,159,160,183-2,186,254  Кодексу  адміністративного  судочинства України  , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації Черкаської області неправомірними і стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи , - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області у відмові ОСОБА_2 у нарахуванні і виплаті недоплаченої суми  щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.   

Зобов'язати  ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області провести нарахування і виплату ОСОБА_2 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік з урахуванням вже проведених виплат.

          В решті позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

          Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

          Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Катеринопільський районний суд Черкаської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_5