Справа № 22а-3761/11 р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Харчука В.М.
суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.
при секретарі Сусловій А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22а –3761 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі на рішення Красилівського районного суду від 28 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі про стягнення підвищення до пенсії як дітям війни.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою судді Красилівського районного суду від 08 липня 2010 року об’єднано в одне провадження позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі про стягнення підвищення до пенсії як дітям війни.
В обґрунтування вимог позивачі вказували, що кожен із них відноситься до категорії дітей війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії за віком в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач не проводить такої виплати в повному розмірі на протязі 2007-2010 років. Тому позивачі просили стягнути з управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі на користь кожного із них недоплачене підвищення до пенсії за період з червня 2007 року по 01.05.2010 року, а також зобов’язати відповідача здійснювати нарахування та виплату кожному із них підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Красилівського районного суду від 28 липня 2010 року зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі здійснити щомісячну виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 червня 2010 року з урахуванням отриманих виплат.
В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення ,
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Чорна Л.М. Справа №22а - 3761
Доповідач –Кізюн О.Ю. Категорія № 10.3.1
яким відмовити позивачам в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2009 -2010 роках) дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частина друга статті 3 цього Закону передбачає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Вирішуючи справу, суд правильно встановив та виходив з того, що кожен із позивачів відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний статус дітей війни” має статус дитини війни, а тому в силу ст. 6 цього ж Закону отримувана кожним із них пенсія підлягає підвищенню на 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 червня 2010 року.
При цьому суд підставно послався на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року 6-рп/2007 про визнання неконституційними положень п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, згідно яких зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний статус дітей війни”, та на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. 10-рп/2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України зміни щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 року № 107-ІУ.
З огляду на те, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України Закони та інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, суд обґрунтовано зобов’язав відповідача виплатити кожному із позивачів підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Оскільки в 2009 році та на 2010 рік в законодавчому порядку не встановлювалося обмежень щодо зменшення відповідної соціальної виплати, тому суд правомірно задовольнив позовні вимоги про зобов’язання відповідача провести нарахування та щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком кожному із позивачів з 01.01.2009 року по 01 червня 2010 року.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування наведених вище доплат до пенсії дітям війни на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Та обставина, що діючим законодавством не визначено механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на законність судового рішення не може впливати, оскільки вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої передбачено частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Тому на думку колегії суддів, положення частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі відхилити.
Рішення Красилівського районного суду від 28 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія відповідає оригіналу. Суддя: О.Кізюн