Справа №  22а-3389/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21 квітня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного  суду  Хмельницької області           в складі:

                      головуючого судді     Баса О.Г.,

                                           суддів:    Карпусь С.А.,

                                                           Матковської Л.О.,

        при секретарі   Дубовій М.В.

діючи відповідно до п. 11 Закону України №2748-VІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій та статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від  02 грудня 2010 року, розглянула у відкритому судовому  засіданні  у  м. Хмельницькому справу № 22а-3389 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області на рішення Білогірського районного суду від 30 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вказували, що у супереч вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі не перераховано та не виплачено їм, як особам, які мають статус дітей війни, доплати (підвищення) до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просили стягнути на їх користь надбавку до пенсії, як дітям війни у розмірах, передбачених  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а саме 30% мінімальної пенсії за віком.

_____________________________________________________________________________ Головуючий у першій інстанції: Кащук Н.С.                                            Справа № 22а-3389

Доповідач Бас О.Г.                                                                                        Категорія № 10.3.1.

Рішенням Білогірського районного суду від 30 серпня  2010 року позов задоволено частково.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області здійснити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 перерахунок пенсії та провести стягнення з 28 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 липня 2010 року з врахуванням підвищення, як дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області здійснити перерахунок пенсії та провести стягнення ОСОБА_5 з 28 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з                   22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року з врахуванням підвищення, як дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Вирішено питання про судові витрати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права.

Учасники процесу, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з’явились і відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що позивачі відносяться до категорії діти війни.

Давши належну оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, якими зупинення та внесення змін до порядку та розміру виплати доплати до пенсії дітям війни, встановлені ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення відповідачем зазначених норм закону щодо виплати підвищення до пенсії позивачам за періоди  з 28 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 липня 2010 року, а тому обґрунтовано задоволив  вимоги в цій частині позову.

У 2009-2010 роках дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" обмежена не була.

Доводи апеляційної скарги про те,  що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника. Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Таким чином при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування". При цьому безпідставним є доводи відповідача щодо правомірності дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програм з доплат дітям війни, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справі виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

Питання про судові витрати судом першої інстанції вирішено відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у  х  в  а  л  и  л  а :

 Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в  Білогірському районі Хмельницької області залишити без задоволення.

Рішення Білогірського районного суду від 30 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:/підпис/

     Судді:/підписи/

Копія вірна

Суддя апеляційного суду                                   Бас О.Г.