Справа № 22а-3673/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді Матковської Л.О.,
суддів: Гринчука Р.С., Карпусь С.А.,
при секретарі: Дубовій М.В.,
діючи відповідно до п. 11 Закону України №2748-VІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій та статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 02 грудня 2010 року, розглянула адміністративну справу № 22а-3673 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі на рішення Деражнянського районного суду від 07 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом, зазначала, що має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки, таке підвищення їй відповідачем виплачувалось частково, просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі, зобов’язати вчинити перерахунок підвищення до пенсії позивачці в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2010 року включно.
Рішенням Деражнянського районного суду від 07 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі, зобов’язано виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року, з врахуванням проведених виплат.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позиваці в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, зокрема, вимог постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, де встановлені конкретні суми підвищення до пенсії дітям війни. Крім того, законами України про
_______________________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Зарєчна І.В. Справа № 22а-3673
Доповідач: Матковська Л.О. Категорія №10.3.1
Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів, тому в діях управління не вбачається будь-яких порушень законодавства.
В судове засідання сторони не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі слід залишити без задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно. Проте управлінням Пенсійного фонду України в Деражнянському районі позивачці така доплата до пенсії виплачувалася не повністю.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і статтю 6 викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни визнані неконституційними, відновлена дія положень статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у попередній редакції.
Положення ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»в 2009 р. та в 2010 р. не змінювались.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка має право на отримання доплати до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачці відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена. Не виконуючи вимог даної норми, відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни є безпідставними, оскільки питання надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього функцій у справах цієї категорії не було предметом даного судового розгляду, а відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права на її отримання. Крім того, відсутність механізму реалізації закону не є підставою для його невиконання.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі залишити без задоволення.
Рішення Деражнянського районного суду від 07 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О.Матковська