Справа №  22а-33  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 лютого 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого - судді Баса О.Г.,

                                                 суддів: Гринчука Р.С.,

                                                              Карпусь С.А.,

                                      при секретарі: Дубової М.В.,

діючи відповідно до п. 11 Закону України №2748-VІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій та статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від  02 грудня 2010 року, розглянула у відкритому судовому  засіданні  у  м. Хмельницькому адміністративну справу № 22а-33 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в                           м. Хмельницькому на рішення Хмельницького міськрайонного суду від            21 червня 2010  року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

       Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

                                          в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

В травні 2010 року, позивач звертаючись до суду з позовом, вказував, що у супереч вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2007-2010 роках управлінням Пенсійного фонду України у                 м. Хмельницькому не перераховано  та не виплачено йому, як особі, яка має статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просив визнати дії відповідача щодо невиплати йому як дитині війни підвищення до пенсії з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними. Зобов’язати відповідача здійснювати такі виплати.  

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 червня 2010  року позов задоволено частково.

__________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції: Салоїд Н.М.                 Справа № 22а-33

Доповідач: Бас О.Г.                                                            Категорія №10.3.1   

Визнано неправомірними дії управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у          м. Хмельницькому провести перерахунок та виплату ОСОБА_2  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”               з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по        31 травня 2010 року.

У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управлінням Пенсійного фонду України у                  м. Хмельницькому просить постанову суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права.

Учасники процесу, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з’явились і відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

          Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 200 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивачка відноситься до категорії діти війни.

Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема підпунктом 2 пунктом 41 Розділу II, були внесені зміни у статтю 6 Закону про соціальний захист дітей війни, відповідно до яких, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Пунктом 12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  було зупинено на 2007 рік із урахуванням ст.111 цього Закону. Проте рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року дані положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року                 N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення підпункту 2 пункту 41 Розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо змін, унесених до статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни в їх первинній редакції, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2009 –2010 роках дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" обмежена не була. Що ж стосується постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, в частині зменшення розміру підвищення пенсії, то вона не відповідає приписам указаного Закону. Тому в даному випадку необхідно застосовувати положення Закону, який має вищу юридичну силу.

          Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача щодо правомірності дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програм з доплат дітям війни, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справі виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.          

         Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у  х  в  а  л  и  л  а :

         Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у                      м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 червня 2010 залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:/підпис/

     Судді:/підписи/

Копія вірна

Суддя апеляційного суду                        Бас О.Г.