Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

                                                                Копія/Справа  № 2-а-1376/11                          Категорія 63

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

“20” квітня 2011 року                                                             смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

                    при секретарі Венгер Л.А.,

                   з участю позивача ОСОБА_1,

                   представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Постановою інспектора ДПС ВЗС УДАІ прапорщиком міліції ОСОБА_3 від 1 березня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що останній 01.03.2011р. 0 08 год. 20 хв. на а/д Н-03 в с. Антонівці керував транспортним засобом ЗІЛ д/н НОМЕР_1, не надав перевазі в русі пішоходам, які проходили проїзну частину по пішохідному переході.

Вважаючи цю постанову незаконною позивач оскаржив її до суду, посилаючись на те, що правила дорожнього руху він порушив не умисно, просив суд звільнити його від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав. Просив поновити строк на оскарження постанови, оскільки постанова в справі про адміністративне правопорушення працівником ДАІ йому не вручалась, а копію вищевказаної постанови він отримав в Державній виконавчій службі Ярмолинецького РУЮ лише 13 квітня 2011 року і тому вважає, що пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин. Вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, повідомив суду, що пішоходи, яких він не пропустив, стояли біля пішохідного переходу і не мали намір переходити через дорогу. Вказав, що на його утриманні перебувають малолітні діти, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, які долучені ним до позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову на тій підставі, що інспектором ДПС ВЗС УДАЇ ОСОБА_3 правомірно накладено адміністративне стягнення.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Позивач постанову від 01.03.2011р. в справі про адміністративне правопорушення отримав лише 13 квітня 2011 року у відділі ДВС. В суд позивач звернувся 15 квітня 2011 року, тому причину пропуску строку звернення в суд вважає поважною та поновляє його.

Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 22 КУпАП  при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1  01.03.2011р. 0 08 год. 20 хв. на а/д Н-03 в с. Антонівці керував транспортним засобом ЗІЛ д/н НОМЕР_1, не надав перевазі в русі пішоходам, які проходили проїзну частину по пішохідному переході. Цей факт в суді підтвердив позивач і ніким не оспорюється. Тому його правомірно визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Однак, інспектором ДПС ВЗС УДАЇ ОСОБА_3 при накладенні адміністративного стягнення не враховано вимоги ст. ст. 33, 34 КУпАП. Так, позивач визнав свою вину, що є обставиною, яка пом’якшує його відповідальність (п. 1) ч. 1 ст. 34 КУпАП). Також згідно ч. 2 ст. 34 КУпАП суд визнає обставиною, яка пом’якшує відповідальність позивача, наявність на його утриманні малолітніх доньок –ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 кожна.

Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого п. 18.1. Правил дорожнього руху України, доведено, його законно визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Але, враховуючи те, що пішоходам не була створена небезпека, а також особу правопорушника, обставини, які пом’якшують його відповідальність, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням відповідно до вимог ст. 22 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 128, 160-162, 163, 171-2  КАС України, ст. ст. 22, 33, 34, 247, 251, 280, 292, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

Поновити строк на оскарження постанови.

Позов задоволити частково.

        Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВХ 1 № 006384 від 01.03.2011р., винесену інспектором ДПС ВЗС УДАІ УМВС України в Хмельницькій області Ваврішиним Станіславом Йосиповичем, про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, змінити в частині накладення стягнення.

          Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

          Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова складена в повному обсязі 20 квітня 2011 року.

Суддя: підпис

копія вірна

Суддя

ОСОБА_6