Справа № 2-35/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 р.                                                                  Летичівський  районний суд

                                                                                                    Хмельницької області

в складі:       головуючого -  судді  Козак О.В.

                     при секретарі -            Козка Л.М.

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні в смт. Летичів  справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним правочину, щодо спільної добудови кафе та співпраці, та стягнення коштів,          

ВСТАНОВИВ:

В своєму позові ОСОБА_1 просить визнати дійсним правочин укладений усно між нею та ОСОБА_2, як фізичними особами, щодо спільної добудови кафе та співпраці, а також просить стягнути з відповідачки витрати, здійсненні нею на добудову кафе та погашення кредитів відповідачки та її сина, в сумі 558000 грн..

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що в серпні 2007 року вона з ОСОБА_2 усно домовились шляхом об’єднання грошових вкладів, участю власною працею добудувати кафе «Затишна оселя», що на території ринку в м. Деражня, обладнати та облаштувати це кафе. Джерелом фінансування визначили запозичення коштів у третіх осіб, оскільки власних коштів у них не було. Домовившись, що по закінченню добудови вони оформлять спільне право власності на ці об’єкти. Договір про спільну добудову кафе вони не укладали тому, що довіряли одна одній. На виконання цієї усної домовленості вона, її син та дочка, з жовтня 2007 року по травень 2008 року отримали кошти в кредит у банках та кредитних спілках, які витратили на придбання матеріалів: металочерепиці, тощо на суму 49988,02 грн.; гіпсокартона і цементу на суму 25402грн.; бетону, розчину та витрати на їх доставку на суму 24483 грн.; ферозіту, пенопласту, керамічної плитки на суму 24000грн.; на оплату будівельних робіт із зведення фундаменту та стін на суму 65000грн.; для облаштування кафе, за рахунок отриманих кредитів у банку «Надра», вона і її дочка ОСОБА_3 придбали коврове покриття на суму 13268,50грн. та люстри на суму 6840грн.; оплатила 51300грн. за роботу штукатурам, електрикам, за проведення опалювання в бухгалтерії; витратила 48000 грн. на обслуговування двох автомобілів відповідачки у період  з вересня 2007 року по липень 2008 року. Крім того, сплатила 139236 грн. по кредитним зобов’язанням ОСОБА_2 та її сина з вересня 2007 року по липень 2008 року. Враховуючи, що після добудови приміщення кафе відносини між нею та ОСОБА_2 зіпсувались, вона була змушена відмовитись від подальшої співпраці з відповідачкою, яка на її вимогу відмовляється добровільно повернути витрачені нею кошти на добудову кафе та погашення кредитів, а тому вона звернулась до суду.

В судовому засіданні позивачка та її представник вимоги підтримали. Позивачка уточнила вимоги в частині дати усної домовленості, пояснивши, що з ОСОБА_2П вони домовились про спільну добудову кафе в жовтні 2007 року і в подальшому мали вести спільну діяльність та за рахунок отриманих прибутків здійснювати погашення запозичених коштів. Деталей угоди про співпрацю вони з відповідачкою не обговорювали.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні вимоги не визнали та пояснили, що добудова кафе здійснювалась за рахунок кредитних коштів отриманих відповідачкою та її сином в банках. Позивачка працювала в неї бухгалтером і здійснювала розрахунки її коштами. Будь-якої домовленості з позивачкою про спільну діяльність у неї не було.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 1131 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Відповідно до ст. 1132 ЦК України договір про спільну діяльність укладається в письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 202 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

В судовому засіданні встановлено, що згідно: кредитного договору № 183/07/19 від 19.11.2007 року (а.с. 215), видаткових касових ордерів КС «Коштовна»(а.с. 216-226), графіку розрахунків (а.с. 227) позивачка ОСОБА_1 отримала в КС «Коштовна»429000грн. в період з 19.11.2007 року по 06.06.2008 року; згідно кредитного договору № 25/25950012/0420/02 від 22.05.2008 року (а.с. 165-166) ОСОБА_1 отримала цільовий кредит у ВАТ КБ «Надра»в сумі 13268,50 на придбання килимового покриття 145 м. кв. на суму 5002,50грн, цементу на суму 6000грн., вагонки пластикової на суму 2266грн., проте з пояснень позивачки всі кошти по вказаному кредиту вона використала на придбання килимового покриття; згідно кредитного договору № 108 від 28.03.2008 року ОСОБА_1 отримала в ВАТ «Ощадбанк»15000грн. (а.с. 16.18 матеріалу перевірки № 1669); згідно кредитного договору № 493 від 19.11.2007 року ОСОБА_4 отримав кредит в Деражнянському відділенні ВАТ «Ощадбанку»в сумі 10000 грн.; згідно кредитного договору № 25/25950012/0421/02 від 22.05.2008 року ОСОБА_3 отримала цільовий  кредит у ВАТ КБ «Надра»в сумі 6840 грн. на придбання дверей броньованих та цементу; згідно кредитного договору № 756395/РБ від 13.11.2008 року ОСОБА_4 отримав кредит у ВАТ КБ «Надра»в сумі 25000 грн., як пояснила позивачка, вказаний кредит було отримано сином в 2007 році, проте документів на підтвердження своїх пояснень вона суду не надала.

Згідно пояснень позивачки вказані кредитні кошти було витрачено нею на добудову приміщення кафе «Затишна оселя»та погашення кредитних зобов’язань відповідачки та її сина. При цьому, в судовому засіданні позивачка вказала, що довіреностей від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на укладення угод та представлення їх інтересів в неї не було і немає, також не було укладено договорів позики з ними.

На підтвердження своїх пояснень позивачка представила суду копії: видаткових накладних на підтвердження факту придбання бетону (а.с. 96-104), які не містять прізвища отримувача та відмітки про оплату; рахунок-фактуру від 21.12.2007 року на придбання металочерепиці, ін. матеріалів на суму 49988,02 грн., який дійсний до сплати до 25.12.2007 року і містить рукописну відмітку про оплату ОСОБА_1 14.01.2008 року без зазначення П.І.П. особи, що її зробила; накладну від 30.04.2008 року на придбання вапняного розчину на суму 12100 грн.; видаткову накладну від 05.03.2008 року на придбання клею для теплоізоляції та декоративної штукатурки на суму 9793,10грн.; видаткову накладну від 19.03.2008 року на придбання плитки на суму 14835,15 грн., видаткову накладну на придбання будматеріалів на суму 10556 грн., які також не містять відмітки про оплату вказаних в них товарів і не можуть бути визнаними судом належними доказами.

Позивачкою також представлена суду довідка ПП ОСОБА_5 від 28.04.2010 року, згідно якої ОСОБА_1 22.05.2008 року через їх магазин оформила дві кредитних угоди в банку «Надра»на себе на суму 13268 грн. та на свою дочку ОСОБА_3 на суму 6840 грн. на закупку восьми люстр та 370 м.кв. полового покриття для кафе, яке знаходиться в м. Деражня по вул. Слобода 38\4. Однак, вказану довідку суд також не може прийняти до уваги, оскільки вона суперечить іншим доказам, а саме: кредитному договору № 25/25950012/0420/02 від 22.05.2008 року (а.с. 165-166), згідно якого ОСОБА_1 отримала цільовий кредит у ВАТ КБ «Надра»в сумі 13268,50грн. на придбання килимового покриття 145 м. кв. на суму 5002,50грн, цементу на суму 6000грн., вагонки пластикової на суму 2266грн.; кредитному договору № 25/25950012/0421/02 від 22.05.2008 року, згідно якого ОСОБА_3 отримала цільовий кредит у ВАТ КБ «Надра»в сумі 6840 грн. на придбання дверей броньованих та цементу; поясненням свідка ОСОБА_6, який пояснив в судовому засіданні, що працював в магазині «Будматеріали»ПП ОСОБА_5 і навесні 2008 року за угодою через банк «Надра»поставляв на будівництво кафе будматеріали на загальну суму 20000 грн., а саме ковролін 300 м. кв. та люстри, які вибирали ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2

За клопотанням позивачки в судовому засіданні було опитано свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пояснили, що будівництво банкетного залу ресторану велося за кредитні кошти отримані позивачкою, про що їм відомо зі слів, свідками того, що саме позивачка сплачувала кошти, коли і кому вони не були.

Позивачка також представила суду письмові пояснення голови правління КС «Коштовна», згідно яких ОСОБА_1 отримала кредит в спілці на здійснення спільного  з ОСОБА_2 будівництва кафе-ресторану. Проте позивачкою не надано суду належних доказів на підтвердження витрачання отриманих в кредитній спілці коштів саме на будівництво кафе, а також необґрунтовано сплата нею коштів по кредитним зобов’язанням відповідачки та її сина  і не надано відповідних доказів.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник на спростування пояснень позивачки надали суду копії видаткових накладних на придбання вапняного розчину, бетону, інших будівельних матеріалів (а.с. 44-68) з відмітками про оплату та копіями касових чеків про оплату; інші документи (накладні, товарні чеки, квитанції) на придбання будівельних матеріалів (а.с.65-74).

Окрім наведеного, вони надали суду: договір підряду від 19.10.2007 року укладений між ОСОБА_2 та ПП «Реамедбуд»в особі директора ОСОБА_9, згідно якого сторони домовились про будівництво ресторану на 250 посадочних місць в смт. Деражня; акт приймання виконаних робіт  за грудень 2007 року на суму 106417грн.; довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2007 року на суму 124405грн.; локальний кошторис на суму 535541грн.

Пояснення відповідачки та її представника також підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні, який пояснив, що він укладав договір підряду з ОСОБА_2, працівники його фірми будували коробку приміщення і робили перекриття. Відповідачка ОСОБА_2 розрахувалась з ним оплативши 100000 грн., документи на оплату виписувала бухгалтер в присутності ОСОБА_2.

Проаналізувавши дослідженні в судовому засіданні докази, а також враховуючи, що позивачкою до суду не надано належних доказів на підтвердження придбання нею будівельних матеріалів та їх використання в будівництві приміщенні кафе, оплати праці будівельників за рахунок власних коштів, необґрунтовано сплату коштів по кредитним зобов’язанням відповідачки та її сина  і не надано відповідних доказів, не доведено належність відповідачці  приміщення кафе «Затишна оселя», за адресою м. Деражня вул.. Слободи 38/4, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведенні, а тому в задоволенні її позовних вимог слід відмовити.

На підставі наведеного, ст.ст. 202, 203, 1132 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,60, 214, 215 суд,

                                                  В И Р І Ш И В:

                 В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним правочину, укладеного усно в жовтні 2007 року, щодо спільної добудови кафе та співпраці, та стягнення коштів в сумі 558000 грн., відмовити.

                 На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                                                       Суддя: