Справа №  22а-2547/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 березня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого - судді Баса О.Г.,

                                                 суддів: Матковської Л.О.,

                                                              Карпусь С.А.,

                                      при секретарі: Мороз А.В.,

діючи відповідно до п. 11 Закону України №2748-VІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій та статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від                 02 грудня 2010 року, розглянула у відкритому судовому  засіданні  у                         м. Хмельницькому адміністративну справу № 22а-2547 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кам’янець-Подільському районі на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 12 серпня 2010  року за позовом  ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кам’янець-Подільському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести нарахування та виплату недоплачених грошової допомоги.

       Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

                                          в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

В червні 2010 року, позивач звертаючись до суду з позовом, вказував, що у супереч вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2007-2009 роках управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області не перераховано та не виплачено йому, як особі, яка має статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просив зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату вказаної допомоги у належному розмірі.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 12 серпня 2010  року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в  Кам’янець-Подільському районі щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по      31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 рокувключно.  

Головуючий у першій інстанції: Гладій Л.М.                                                 Справа № 22а-2547

Доповідач: Бас О.Г.                                                                                                Категорія № 10.3.1  

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Кам’янець-Подільському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_2  підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням виплачених сум.

Вирішено питання про судові витрати.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Учасники процесу, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з’явились і відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що позивач відносяться до категорії діти війни.

Давши належну оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, якими зупинення та внесення змін до порядку та розміру виплати доплати до пенсії дітям війни, встановлені ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними, з урахуванням того, що після прийняття Конституційним Судом України рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни в їх первинній редакції, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення відповідачем зазначених норм закону щодо виплати підвищення до пенсії позивачу за періоди з  09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2009 року  включно.

          Доводи апеляційної скарги про те,  що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника. Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Таким чином при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування". Що ж стосується постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 року № 544 „Про підвищення розмірів трудових пенсій”, в частині зменшення розміру підвищення пенсії, то вона не відповідає приписам указаного Закону. Тому в даному випадку необхідно застосовувати положення Закону, який має вищу юридичну силу.

При цьому безпідставним є доводи відповідача щодо правомірності дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програм з доплат дітям війни, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справі виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.          

         Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у  х  в  а  л  и  л  а :

  Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області залишити без задоволення.

Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:/підпис/

     Судді:/підписи/   

Копія вірна

Суддя апеляційного суду                                  Бас О.Г.