копія
Справа 11-295/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Коваль Ф.І.
Категорія: ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України Доповідач Лінник П.О.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.05.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого –судді Лінника П.О.,
суддів Козачка С.В., Болотіна С.М.,
при секретарі Гуменюк Н.О.,
з участю прокурора Леськіва В.О.,
захисника ОСОБА_1,
законного представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи на вирок Деражнянського районного суду від 17 лютого 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вироком місцевого суду від 17 лютого 2011 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, -
засуджено за ст.185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.104 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 396 грн. 55 коп. судових витрат.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередню –підписку про невиїзд.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду неповнолітнього ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що 15 червня 2010 року біля 10 год. 30 хв. він з господарства ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2, таємно викрав велосипед „Україна”, належний потерпілому ОСОБА_5, чим заподіяв йому шкоду в розмірі 186 грн.
29 липня 2010 року біля 02 год. ОСОБА_3 з того ж господарства повторно таємно викрав раму з бензобаком від мотоцикла „Ява”, чим заподіяв шкоду потерпілій ОСОБА_4 в розмірі 398 грн. 50 коп.
В поданій апеляції прокурор просить вирок в частині міри покарання скасувати, як незаконний і необґрунтований у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому вказує, що якщо вчинені злочини, крім повторності, утворюють ще й сукупність, вони відповідно до ч.2 ст.33 КК України повинні отримувати окрему кваліфікацію.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримку доводів апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника, які не заперечують проти апеляції, провівши судове слідство в частині допиту засудженого ОСОБА_3 та перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів
з н а х о д и т ь,
що апеляція прокурора підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.378 п.1 КПК України „Апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках:
1) необхідності збільшення обсягу обвинувачення, за умови, що засудженому було пред’явлено обвинувачення у вчинені такого злочину і від цього обвинувачення він захищався в суді першої інстанції”.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, що місцевий суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у вчинені ним 15 червня 2010 року біля 10 год. 30 хв. таємного викрадення чужого майна з господарства потерпілої ОСОБА_4, яке розташоване в АДРЕСА_2, яким був велосипед України, вартістю 186 гривень, що належав потерпілому ОСОБА_5, та визнав винним його у повторному викрадені 29 липня 2010 року біля 2 год. ночі з того ж господарства раму з бензобаком від чеського мотоцикла „Ява”, вартістю 398 грн. 50 коп., що належить потерпілій ОСОБА_4
Органи досудового слідства кваліфікували злочинні дії ОСОБА_3 по факту таємного викрадення велосипеда „Україна” за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна, а по факту викрадення рами з бензобаком від мотоцикла „Ява” як таємне викрадення чужого майна за ознакою повторності за ст.185 ч.2 КК України.
Таке обвинувачення ОСОБА_3 було пред’явлено згідно обвинувального висновку і від такого обвинувачення ОСОБА_3 захищався в суді першої інстанції, де повністю визнав свою вину по обох епізодах крадіжки чужого майна, що мало місце 15 червня 2010 року біля 10 год. 30 хв. з господарства ОСОБА_4, що розташоване у селі Коричинці Деражнянського району, у вигляді велосипеда „Україна”, вартістю 186 грн. та 29 липня 2010 року о 2 год. ночі з того ж господарства ОСОБА_4 повторно таємно викрав раму з бензобаком від мотоцикла „Ява” вартістю 398 грн. 50 коп.
Факт повного доведення вини ОСОБА_3 по двох епізодах крадіжки чужого майна в апеляції не оскаржується.
Відповідно до роз’яснень, що викладені у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4.06.2010 року за №7 „Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правової наслідки” –якщо за вчинення попереднього злочину (кількох попередніх злочинів) особу не було засуджено, кожен із злочинів, які утворюють повторність, має бути предметом самостійної кримінально –правової оцінки.
При цьому, якщо вчинені злочини, крім повторності, утворюють ще й сукупність, вони відповідно до ч.2 ст.33 КК України повинні отримувати окрему кваліфікацію.
Цих вимог керівних роз’яснень Пленуму ВСУ місцевий суд не виконав, помилково кваліфікував злочинні дії ОСОБА_3 по двох епізодах крадіжки чужого майна тільки за ст.185 ч.2 КК України, в той час як злочинні дії ОСОБА_3 за першим епізодом крадіжки чужого майна слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, а по другому епізоду крадіжки чужого майна за ч.2 ст.185 КК України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду в частині кваліфікації його злочинних дій та призначення покарання тільки за ст.185 ч.2 КК України слід скасувати з постановленням щодо нього нового вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 15.06.2010 року біля 10 год. 30 хв. з метою таємного викрадення чужого майна, зайшов в господарство потерпілої ОСОБА_4, яке розташоване у АДРЕСА_2, звідки таємно викрав велосипед „Україна”, вартістю 186 грн., що належав потерпілому ОСОБА_5, а 29 липня 2010 року біля 2-ї години ночі повторно проник у те ж господарство ОСОБА_4, звідки таємно, повторно викрав раму з бензобаком від мотоцикла „Ява” вартістю 398 грн. 50 коп.
Злочині дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.ч.1 та 2 ст.185 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_3 колегія суддів враховує конкретні обставини справи, особу засудженого, ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом’якшують покарання, якими є вчинення злочину вперше, неповнолітній вік, повне визнання своєї вини та відсутність будь –яких шкідливих наслідків, поскільки викрадене майно повернуто потерпілим, які не наполягають на суворому покаранні ОСОБА_3, його позитивна характеристика.
Обставин, які обтяжують покарання по справі не встановлено.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідним призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.ст.75 та 104 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
з а с у д и л а:
апеляцію прокурора Деражнянського району задовільнити.
Вирок Деражнянського районного суду від 17 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 в частині кваліфікації його злочинних дій та призначення покарання –скасувати.
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1 та 185 ч.2 КК України та призначити покарання:
- за ч.1 ст.185 КК України 1 рік позбавлення волі;
- за ч.2 ст.185 КК України 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно на два роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75 та 104 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередню –підписку про невиїзд.
В решті вирок Деражнянського районного суду від 17 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Хмельницької області протягом одного місяця з часу його проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області П.О. Лінник