Справа 22-924/06                                  Головуючий у 1 інстанції Богуславська І.А.

Категорія 43                                         Доповідач Власенко Л.І.

УХВАЛА Іменем України

22 серпня 2006 року       Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Донецької області

в складі:       головуючого - Дяченка В.М.

суддів - Лупінової Л.М., Власенко Л.І.

при секретарі - Берліній Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 липня 2006 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 липня 2006 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3. задоволено частково.

Постановлено, зобов'язати ОСОБА_1 відновити конструктивні елементи димових каналів та оглядних колодязів димоходу, які проходять по квартирі АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, кожній по 200 гривень. В решті позивних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду скасувати, у позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка підтримує доводи апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_2, ОСОБА_3 про залишення рішення суду без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду, з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, щодо порушення права власності позивачів іншою особою - ОСОБА_1, яка повинна вчинити певні дії для запобігання такому порушенню, а саме, відновити конструктивні елементи димових каналів та оглядових колодязів димоходу, які проходять в квартирі відповідачки. Крім того, позивачи мають право на відшкодування завданої їм моральної шкоди.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що сторони проживають у будинку АДРЕСА_1 Квартира відповідачки розташована над квартирою позивачок. Квартира позивачок має грубне опалення і димохід проходить через квартиру відповідачки. Відповідачка ОСОБА_1 у жовтні 2005 року самовільно перекрила димохід, у зв'язку з чим стало неможлива експлуатація печі й опалення квартири позивачок, що завдало їм моральної шкоди.

Відповідно до ч.2,3 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Підстави для відшкодування моральної шкоди передбачені і ст. 1167 ЦК України та ч.З ст. 23 ЦК України.

Висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам зазначених судом Закону.

Матеріали справи свідчать про те, що неправомірними діями відповідачки було порушено право власності позивачок.

Так, відповідно листа начальника СГПЧ-22 від 21 листопада 2005 року димохід у квартирі позивачок відповідає нормам протипожежної безпеки, що користування плитою у квартирі позивачок неможливо внаслідок неправомірних дій відповідачки, яка перекрила димохід і, що ці дії спрямовані на зміну конструктивних елементів димових каналів, оглядових колодязів, що може спричинити пожежу (а.с. 12,13,30,33)

Задовольняючи частково позов про відшкодування моральної шкоди суд правильно виходив з роз'яснень, даних в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Позивачки надали суду докази, щодо протиправності дій ОСОБА_1, її вини та причинний зв'язок з можливим спричиненням моральної шкоди позивачам.

Ці обставини підтверджуються актом від 19 січня 2006 року про відсутність тепла в квартирі позивачок з жовтня 2005 року з вини відповідачки, про звернення позивачок за медичною допомогою щодо простудних захворювань (а.с. 11,20).

Посилання апеляційної скарги на бездіяльність працівників пожежного над зору та вини позивачів є безпідставними, ОСОБА_1 не зверталася до суду з цього приводу і ці посилання не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення. Також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.