Справа № 22-908                                                                      Головуючий у 1 інстанції ПапаценкоП.І.

Категорія 19                                                                              Доповідач Власенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого-Дяченка В.М..

Суддів-Лупінової Л .М., Власенко Л.І.

При секретарі - Берліній Є .С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу по апеляції ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приазовських електричних мереж відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго"   про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26 червня 2006 року позов ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено,    стягнути з ВАТ „ Донецькобленерго" Приазовські електричні мережі на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди кожному по 150 грн., 50 грн. за надання юридичної допомоги , а всього 350 грн.

Не погодившись з рішенням суду, позивачі просять зазначене рішення скасувати, постановити нове рішення про задоволення їх позову в повному обсязі про стягнення на їх користь 5000 грн. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали доводи своєї апеляційної скарги, перевіривши матеріальні справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу   спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 суд виходив з положень ст.1167 ЦК України, враховуючи ступень вини відповідача та надані суду докази.

Такий висновок суду є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до роз'яснень , даних в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою та противоправними діяннями її заподіювана та вина останнього в її заподіянні. Зокрема , суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характера, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Суд встановив і це підтверджується матеріалами справи, що в результаті неправомірних дій з боку співробітників відповідача позивача м була спричинена моральна шкода.

10 серпня 2003 року відповідачем був складено акт про те, що позивачі допустили порушення правил користування електроенергією та була нарахована заборгованість в сумі 4099грн. 68 коп.. За заявою позивачів, 29 квітня 2004 року був повторно оглянутий прилад обліку електроенергії і було встановлено, що ніяких порушень правил користування електроенергією з боку позивачів не було порушено і цей факт був визнаний директором Маріупольського ПЕС.

Однак, позивачі не довели свого позову в частині того, з чого вони виходили оцінюючи заподіяну шкоду зазначаючи його розмір 5000 грн.

Це є обов'язком позивачів відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України . При цьому суд створив всі умови для змагального процесу , роз'яснював позивачам їх права та обов'язки.

Посилання позивачів на погіршення їх стану здоров'я є безпідставними, ці обставини не були доведені суду. Тому руд першої інстанції зазначив розмір моральної шкоди правильно, з урахуванням наданих суду доказів.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИ ЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги без посередньо до Верховного Суду України.