Справа 22 -768/06 Головуючий у 1 інстанції Топузова Н.М .
Категорія 42 Доповідач -Власенко Л.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі :
Головуючого - Баркової Л.Л.
Суддів-Трушкова М.М., Власенко Л.І.
При секретарі-Дмитриєвій К В . Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за апеляційним скаргам ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, діючої за дорученням в інтересах ОСОБА_4 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 20 квітня 2006 року за позовами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ жилого будинку, земельної ділянки, стягнення комунальних витрат та інших витрат, за позовом ОСОБА_3, діючої за дорученням в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Мангушської селищної ради Першотравневого району Донецької області, треті особи: Першотравнева райдержадміністрація Донецької області, Приватний нотаріус ОСОБА_5, Управління земельних ресурсів Першотравневого району Донецької області, Бюро техничної інвентаризації Першотравневого району Донецької області про визнання правочинів недійсними.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Першотравневого райсуду Донецької області від 20 квітня 2006року позовні Вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Постановлено, поділити жилий будинок, розташований в АДРЕСА_1 згідно висновку судово-технічної експертизи від 16 грудня 2003 року.
Визнано право приватної власності за ОСОБА_2 на 53/100 частини зазначеного будинку вартістю 15058 грн., виділивши в користування приміщення площею 8, 6; 8,1; 7,8; 8,3; 4,5; 8,9; 18,2; 4,9; 16,9 кв. Метра, а також майданчик а-3, погреб, 1/2 частину огорожі та 1/2 частину замощення, на загальну сумму 15058 грн., що становить 53/100 спірного будинку.
За ОСОБА_1 визнано право приватної власності на 47/100 зазначеного жилого будинку, виділивши в користування приміщення площею 9,3; 9,1; 17,0; гараж літ.В, убиральню -душ літ Г, сарай літ Д ;1/2 огорожі та 1/2 замощення, вартістю 13366 грн., що становить 47/100 спірного будинку.
Зобов'язано : ОСОБА_2 закласти дверний отвір між приміщенням 8 і 9; 6 і 9.
Зобов'язано ОСОБА_1 влаштувати дверний отвір між приміщеннями 6 і 7 . Зробити дверний отвір на зовнішній стіні приміщення « 6 » з подвійними дверима для входу в частину ОСОБА_1. Влаштувати перегородку з дверним отвором в приміщенні « 6 » для організації коридору і кухні. В частині приміщення « 6 » влаштувати кухню з установкою 2-х горілочної газової плити і опалювального котла для пристрою автономного опалювання кожній з частин.
Визнано право приватної власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 площею 295 кв.м в глибині ділянки, розмірами : 20.35 м. по межі з частиною ділянки ОСОБА_1; 16,0 м по межі в глибині ділянки; 20,35 м по межі з ділянкою ОСОБА_6; 16,0 м по межі з ділянкою загального користування.
За ОСОБА_1 визнано право приватної власності на зазначену земельну ділянку площею 295 кв.м в глибині ділянки, розмірами : 20,35 м по межі з частиною ділянки ОСОБА_2; 16,0 м по межі в глибині ділянки; 20,35 м по межі з ділянкою ОСОБА_4.; 16,0 м по межі з ділянкою загального користування.
В загальному користуванні залишена земельна ділянка під двір площею 910 кв.м, розмірами : шириною 32,0 м по АДРЕСА_1 ; завдовжки 28,45 м по межі з ділянкою ОСОБА_7 ; шириною 16,0 м по межі з частиною ділянки ОСОБА_1; шириною 16,0 м по межі ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати : за правову допомогу 140 грн., за проведення експертизи -1300 грн., за комунальні послуги з газопостачання 1116 грн. 67 коп., за договорами страхування 22,25 грн., за проект по водопроводу 31,25 грн.,за оплату газового лічильника -97,72 грн., за прийом димара -16,86 грн., за автоматику з пальником АБК -20 101,82 грн., за прийом в експлуатацію прибудови 10 грн., за будматеріали -77,89 грн., а з урахуванням того, що ОСОБА_2 в рахунок порівняння часток при розділі будинку стягнуто на користь ОСОБА_1.-851 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2063 грн. 46 коп.
З ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір -205,30 грн., та судові витрати -30 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_3, діючої за дорученням від імені ОСОБА_7 про визнання недійсними свідоцтва НОМЕР_1 про право власності на будинок від 25 липня 1974 року і свідоцтво № НОМЕР_2, виданих Мангушською селищною радою на імя ОСОБА_1 про право власності на будинок НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 ; державного акту про право приватної власності на землю № НОМЕР_3 на імя ОСОБА_1; свідоцтво про право власності від 3 березня 2000 року на імя ОСОБА_2 на 1/2 частину будинку НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 -відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 діюча в інтересах ОСОБА_4. просить зазначене рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4. та відмовити у позові ОСОБА_2
Апелянт посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог його батька -ОСОБА_4. та відмовити у задоволені позову ОСОБА_2
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, що спірний будинок фактично належить його батьку ОСОБА_4., що йому було відомо про фальсифікацію документів, яку здійснила його жінка ОСОБА_2, що ОСОБА_2 не надала доказів щодо витрат понесених нею за комунальні послуги та іншіх витрати на будинок.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати частково в частині відмови їй у позові про стягнення витрат на утримання будинку та задовольнити в повному обсязі вимоги про стягнення витрат в розмірі 10217 грн.07 коп.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1., представника ОСОБА_4.-ОСОБА_3 та ОСОБА_7 які підтримали доводи своїх апеляційних скарг та заперечували проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, пояснення ОСОБА_2, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та заперечувала проти доводів апеляційних скарг ОСОБА_1., ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4., перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючої в інтересах ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню за таких підстав. Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що :
- шлюб, зареєстрований між подружжями ОСОБА_2 та ОСОБА_1. 19 листопада 1966
року , був розірваний рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 12
серпня 1992 року ( т.1 а.с. 34);
- на підставі заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1. приватним нотаріусом ОСОБА_5
З березня 2000 року були видані свідоцтва про право власності кожному на 1/2 частину
житлового будинку із спорудами за адресою АДРЕСА_2
( т.2 а.с. 31,32);
- на підставі акту на право приватної власності на землю від 19 червня 1997 року на імя
ОСОБА_1., йому належить земельна ділянка 0,1500 га для обслуговування жилого будинку
по АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 72,103) (рішення виконкому Магнушської
селищної ради 21 грудня 1994 року № 18), (т.2, а.с. 102);
· на підставі заяви ОСОБА_1. та підписів власників і користувачів сусідніх ділянок ( у тому числі і ОСОБА_4.) було складено акт винесення меж земельної ділянки на імя ОСОБА_1., розташованої по вул..Маріупольській 40 (т.2 а.с. 107);
· згідно свідоцтва НОМЕР_1 про право особистої власності від 25 червня 1974 року за ОСОБА_1. зареєстрований жилий будинок НОМЕР_3 по АДРЕСА_3 (т.2 а.с.66);
· згідно техничного паспорту від 30 липня 1996 року на будинок НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 зазначено, що цей будинок належить на праві власності по 1/2 частині за ОСОБА_1. та ОСОБА_2 Згідно плану земельної ділянки зазначено, що зліва земельної ділянки розташований будинок НОМЕР_4, а справа-будинок НОМЕР_3 (т. 1 ас 5 -9)
· згідно розпорядження райдержадміністрації НОМЕР_5 був прийнятий в експлуатацію жилий будинок на імя ОСОБА_1. в АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ( ас 74 т.2 ) ;
· згідно свідоцтва про право особистої власності № НОМЕР_5 голові колгоспного двору ОСОБА_4. належить будинок НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 4,65);
· згідно свідоцтва на забудову садиби в населених пунктах ОСОБА_4. була виділена земельна ділянка площею 2492 м2 з колгоспних земель на підставі рішення правління колгоспу (дата не зазначена) житловий будинок з трьох кімнат (т.2, а.с. 5,67);
· згідно акту від 31 жовтня 1968 року зазначено, що земельна ділянка виділена на імя ОСОБА_4. для будівництва будинку по АДРЕСА_3 ( без номера) граничить із заходу з садибою ОСОБА_1., з сходу з садибою ОСОБА_7 ( т.2 а.с. 6,68);
· план забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 на імя ОСОБА_4. ( т.2 а.с. 7,69);
згідно технічного паспорту від 14 березня 1997 року на житловий будинок НОМЕР_4 по АДРЕСА_1, власником будинку зазначений ОСОБА_4. (т.2 а.с. 237-242); ( т.З, а.с. 116-121; т.2 а.с. 210-211);
· згідно архівної копії протоколу № 14 правління колгоспу „Ленінський шлях „ від 7 жовтня 1968 року була виділена присадибна ділянка на імя ОСОБА_4. площею 0,25 га під будівництво будинку по АДРЕСА_3
· згідно рішення виконкому Першотравневої селищної ради від 21 грудня 1994 року № 18 було передано безкоштовно в приватну власність земельну ділянку розміром 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд -0,15 га в постійне користування ОСОБА_4. по АДРЕСА_1 , тип двора колгоспний ( т.2 а.с.93-97)
· згідно державного акту від 10 січня 1995 року зазначено, що ОСОБА_4, мешкаю чому у АДРЕСА_1, передана в приватну власність земельна ділянка площею 0,2500 га для обслуговування будинку, господарських споруд граниче із земельною ділянкою ОСОБА_1. (т.2, а.с.94, т.З а.с.20);
· згідно держакта від 16 травня 1997 року ОСОБА_4. передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,1315 га по АДРЕСА_1 для ведення підсобного господарства (т.З а.с. 19);
· згідно заяви ОСОБА_4. виготовлена документація на передачу земельних ділянок розміром 0,25 га та 0,15 га (т.2 а.с.95);
· згідно схеми узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_4. зазначений як власник і ОСОБА_1. (т.2 а.с.98);
· згідно винесення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_4. в розмірі 0,25 га для обслуговування будинку, вказано, що ділянка граничить зліва з земельною ділянкою ОСОБА_8, справа -з ОСОБА_6., ОСОБА_1. (т.2 а.с. 99). Є висновок про передачу в приватну власність земельної делянки -0,25 га ОСОБА_4. (т.2 а.с. 100);
· згідно акту від 25 серпня 2005 року встановлено, що в будинку по АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_4., ремонтні роботи не проводились (т.З а.с.95);
Судом першої інстанції було встановлено, що з 1996 року позивачкою ОСОБА_2 були понесені витрати на ремонтні роботи в спірному будинку, на проведення газифікації, витрат за комунальні послуги та судові витрати.
Також, судом встановлено, що спірний будинок по АДРЕСА_1 Першотравневого району Донецької області має порядковий номер НОМЕР_3, а не НОМЕР_3, як раніше помилково зазначалося в правовстановних документах. Що ОСОБА_4. постійно проживав та проживає у буд НОМЕР_4 по АДРЕСА_1 в АДРЕСА_1, який йому достався від батьків (правовстановчи документи відсутні).
Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_4. про визнання недійсними свідоцтв за НОМЕР_1, № НОМЕР_2 про право приватної власності на спірний будинок за ОСОБА_1. і ОСОБА_2 і недійсним державний акт про право приватної власності на землю № НОМЕР_3, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність передбачених ст.48 ЦК України ( в редакції 1963 року) підстав для визнання зазначених свідоцтв недійсними.
Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання ОСОБА_4. та його представника ОСОБА_3 щодо фальсифікації зазначених свідоцтв та акту є безпідставними; не підтверджуються ніякими доказами, ґрунтуються на припущеннях.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про поділ спірного будинку по АДРЕСА_1 с.Мангуш , Першотравневого району Донецької області та земельної ділянки, суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість його поділу.
За правилами ст. 115 ЦК України (1963) майно учасників спільної часткової власності за наявності спору між ними ділиться в натурі, коли це можливо без нерозмірної шкоди для його господарського призначення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.6 постанови від 4 жовтня 1991 року № 7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", виходячи зі змісту ст. 115 ЦК України виділ в натурі часток жилого будинку можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частку будинку із самостійним виходом.
Відповідно до висновку судово-технічної експертизи від 16 грудня 2003 року поділ спірного будинку та земельної ділянки визнано можливим за умови зазначених переобладнань.
Ст. 152 ЖК передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку, який належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.
Матеріали справи свідчать про те, що такий дозвіл про допустимість пов'язаних із цим переобладнань існує ( а.с. 139 т.1)
Таким чином, висновок судово-технічної експертизи від 16 грудня 2003 року не суперечить вимогам цивільно -процесуального закону і суд першої інстанції обгрунтовано прийняв його в основу рішення . (т.1, а.с. 94-102).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 витрат, понесених нею на газифікацію спірного будинку, на комунальні послуги та інші судові витрати, суд правильно виходив з наданих нею доказів суду.
Між тим, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_2. про стягнення з ОСОБА_1. витрат на комунальні послуги з газопостачання в розмірі 1116 грн. 67 коп., на придбання газового лічильника -97,72грн., у прийом в експлуатацію димара -16,86 грн., та на проект технічних умов з водопроводу -31,25 грн. і у задоволені позову в цій частині відмовити.
Приймаючи таке рішення колегія суддів виходить з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що саме такі витрати понесла ОСОБА_2 Додаткових письмових доказів ОСОБА_2 не надала і апеляційному суду. Що стосується витрат на комунальні послуги з газопостачання , колегія суддів враховує ті обставини, що ОСОБА_2 без відома та згоди співвласника ОСОБА_1. встановила газові прилади в спірному будинку, в якому останній не проживає , одна користувалася послугами з газопостачання, тому саме вона повинна сплачувати за надані їй послуги.
З урахуванням наведеного те керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309,313,314, ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_3 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково.
Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 20 квітня 2006 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_1 витрат : за комунальні послуги з газопостачання в розмірі 1116 грн. 67 коп., за вартість газового лічильника -97 грн.72 коп., за прийом в експлуатацію димара -16 грн.86 коп., за проект технічних умов з водопроводу -31грн.25 коп.-скасувати і в цій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного суду України.