Справа № 2-а-1181/11

ПОСТАНОВА

Іменем   України

16 березня 2011 р.                                                                                                      м. Донецьк

Калінінський районний суд міста  суддя Калінінського районного суду м. Донецька В.Ф.ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2  до Управління пенсійного фонду в Калінінському районі м. Донецька  про визнання дій неправомірними та перерахунок  пенсії згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И В:

           До суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду в Калінінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та перерахунок  пенсії згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є інвалідом 2 групи ЧАЕС і знаходиться на обліку в  управлінні  пенсійного фонду в Калінінському районі м. Донецька, як інвалід 2 групи ЧАЄС. У відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи (далі –Закон України) йому передбачена пенсія:

-          згідно п.4 ст.54 вищевказаного Закону України - по інвалідності, де говориться, що у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком;

-          згідно до ст.50 того ж Закону - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком для інвалідів ІІ групи.

          Він звертався 28.10.2010 року до відповідача для перерахунку пенсії згідно з законодавством України, але 08.11.2010 року отримав відмовлення.

Просить суд визнати дії відповідача неправомірними. Зобов’язати управління  пенсійного фонду в Калінінському районі м. Донецька провести перерахунок пенсії  по інвалідності ІІ групи згідно до  ст.49, 50, п.4 ст. 54 Закону України  з 20.10.2010 року.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, однак від нього на адресу суду надійшла заява, в котрій просив справу розглянути за його відсутністю. Згідно наданих заперечень, представник управління  пенсійного фонду в Калінінському районі м. Донецька адміністративний позов вважає необґрунтованим та таким, який не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивач дійсно знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в Калініському районі м. Донецька та отримує пенсію як інвалід другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відноситься до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок даної катастрофи. Позивач відповідно до ст.ст.49, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» має право на основну пенсію з розрахунку 6  мінімальних  пенсій  за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну  здоров’ю, з  розрахунку  50% мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, в силу ч.1 ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»мінімальний розмір  пенсії за віком застосовується виключно для  визначення  розмірів пенсій, призначених згідно із зазначеним законом. Згідно ч. 3 ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний  розміру пенсії за  віком, встановлений абзацом 1застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV от 09.07.2003 року. А також просять справу розглянути за відсутністю їх представника.

          Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Згідно ч.  1  ст. 41   КАС України, суд під час судового розгляду  адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в Калінінського району м. Донецька, отримує пенсію по інвалідності 2 групи ЧАЕС. Розмір пенсії позивача на теперішній час становить 1090 грн. 00 коп.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому ч. 3 ст. 28 передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Позивачеві на підставі  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-ІV) та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  за його вибором призначена пенсія за 3 групою інвалідності, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі –Закон № 796-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та встановлює  засади соціального захисту населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Остання призначається після виникнення права на державну пенсію.

Абзацом 4 частини 1 статті 50 Закону № 796-ХІІ (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

Стаття 50 Закону № 796-ХІІ  згідно з підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»викладена в новій редакції в частині того, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Частиною 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ ( в редакції  до 31 грудня 2007 року ) передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»згідно з підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»викладена в новій редакції, за якою розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності, складає 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Разом з тим, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.    

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.    

Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам, постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи, до яких відноситься позивач, повинна призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75  відсотків мінімальної пенсії за віком.    

Відповідно до вимог ст.62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Разом з тим,  функції щодо встановлення розміру пенсії, як державної, так і додаткової, Кабінету Міністрів України не делеговані,  останньому  надане   лише повноваження  щодо  затвердження порядку застосування передбачених законом пільг.    

Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.      

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідач наполягає, що за ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.    

Суд у зв’язку з цим зазначає, що стаття 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»доповнена частиною третьою згідно з  Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV, який набрав чинності з 31 березня 2005 року, в той час, як  до частини третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зміни, за якими - обчислення і призначення пенсій по інвалідності проводяться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", були внесені згідно з Законом України від 17 листопада 2005 року N 3108-IV, що набрав чинності з 13 грудня 2005 року, тобто в даному випадку застосовується принцип дії законів у часі, за яким до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми закону, що набрав чинності пізніше.    

Крім того, частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для  встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком. Також, слід врахувати, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбачений частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»порядку вирахування мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того, суд  враховує, що в теперішній час діє Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523  зі змінами і доповненнями, за яким пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи,  нараховуються відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.    

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, конституція має вищу юридичну силу, а її норми –норми прямої дії, а стаття 22 Конституції України говорить, що конституційні права та свободи гарантуються та не можуть бути відмінені при прийняття нових законів або внесення змін в діючі закони, не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав та свобод.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

           Згідно до вимог ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи,  яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідь з Управління пенсійного фонду в Калінінському районі м Донецька отримана 08.11.2010 року, тому суд вважає, що 08.11.2010 року позивач дізнався про порушення його права та їм не пропущено строк звернення до суду і позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позивачу з урахуванням вищезазначених норм повинен бути проведений перерахунок пенсії по інвалідності 2 групи згідно до  вимог ст. ст. 50, п.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 20.10.2010 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167  КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

           Позовні вимоги ОСОБА_2  до Управління пенсійного фонду в Калінінському районі м. Донецька  про визнання дій неправомірними та перерахунок  пенсії згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»–задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька щодо відмови у перерахунку ОСОБА_2  пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст.ст. 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.   

      Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст.ст. 50 ч.4, ст. 54 , ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 20 жовтня 2010 року із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком відповідно, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Постанова може бути оскаржена до Адміністративного апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

 СУДДЯ: