Справа №: 4-с-10/11

УХВАЛА

Іменем    України

"04" квітня 2011 р.    року     Олександрійський міськрайонний суд  Кіровоградської області  у складі:

    головуючого - судді Куковенкова С.В.,

                при секретарі – Стасенко Ю.С.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2, -

                                                              В С Т А Н О В И В:

           Заявник 10.11.10 року звернувся до суду з вказаною скаргою.

У своїй скарзі посилається на те, що 10 листопада 2010 року йому стало відомо про те, що 02 листопада 2010 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 був складений акт опису й арешту майна серії АА № 867335. Відповідно до акту опису та арешту майна проведено опис, оцінку, арешт майна розташованого в м. Олександрії, вулиця 50 років Жовтня 19/7 та передача майна на відповідальне зберігання стороннім особам.

Вважає дії ОСОБА_2 неправомірними.

Відповідно до ст. 11-1 Закону «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження вправі подавати клопотання та подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи.

           Під час проведення виконавчих дій ОСОБА_2 було неодноразово повідомлено про те, що виконавче провадження № 2097617 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Банк «Фінаси та «Кредит» кредитної заборгованості зупинено ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 02.11.10 року у справі № 2а-2923/10.

            Однак, ОСОБА_2 навмисно не виконувала вимоги ухвали суду від 2 листопада 2010 року та продовжила здійснювати виконавчі дії.

  Будь яких дозволів на проникнення до приміщення він, як співвласник приміщення, нікому не давав, а відповідно до частини 18 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертається до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої находиться майно боржника. Тобто, відповідне судове рішення про примусове входження до житла чи іншого володіння боржника необхідно лише у випадку відмови боржника чи іншої особи впустити державного виконавця до відповідного житла чи іншого володіння.

Порядок проникнення до приміщення грубо порушений відповідачем, про що він 21.10.2010 року повідомив правоохоронні органи.

Під час складання опису й арешту майна ОСОБА_2 здійснювала оцінку майна, з вказаною оцінкою він не згоден, оскільки оцінка майна значно занижена у вартості, а державний виконавець не має відповідних знань у галузі науки. Спеціалісти під час проведення виконавчих дій, всупереч Закону України «Про виконавче провадження», залучені не були. Згідно з ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», оцінка майна боржника проводиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка проводиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден.

          Вартість майна значно перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, про що зазначено в акті опису та арешту. Крім цього, оцінка іншого майна проводилась без урахування діючих на момент опису та арешту ринкових цін, не вказана загальна сума описаного майна.

           Станом на 29.10.10 року державним виконавцем порушено вимоги ст. 321
Цивільного кодексу України, згідно якої право власності є непорушним. Ніхто не може
бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Актом опису
та арешту мана йому заборонено користуватися майном.

           Ст. 20-1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті. Сума боргу складає 1 440 342,47 грн. Отже, державний виконавець не мав відповідних повноважень для здійснення виконавчих дій.

         ОСОБА_2 також порушила його права, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» де зазначено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

Постанову про відкриття виконавчого провадження він не отримував.

         Всупереч ст. 6 Закону України «Про державну виконавчу службу» ОСОБА_2
С.О. при проведенні виконавчих дій – складанні акту опису та арешту майна - перебувала без
форменого одягу та посвідчення.

         Тому, позивач просить визнати дії  ОСОБА_2 неправомірними, скасувати акт опису й арешту майна від 02.11.10 року серії АА № 867335 та винести ухвалу, якою заборонити підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області вчинення будь-яких дій, пов’язаних з процедурою відчуження належного йому майна за виконавчим провадженням.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги скарги з наведених підстав.

Заступник начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 вимоги скарги заперечила, з тих підстав, що згідно постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження від 14.09.2010 року, виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-494-2010 р. виданого Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитом сумі 1 440 342,47 грн. та судові витрати у сумі 1 950,00 грн. передано на виконання до підрозділу примусового виконання рішень.

У зв’язку з тим, що в матеріалах виконавчого провадження були відсутні відомості про одержання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості виконати вищезазначене рішення суду у добровільний термін та з метою недопущення порушення прав у виконавчому провадженні, державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 01.10.2010 р. в якій боржнику надано строк для добровільного виконання рішення до 08.10.2010 р. Вказану постанову направлено боржнику рекомендованою з повідомленням кореспонденцією. Боржником постанову отримано 09.10.2010 р., про що свідчить зворотне повідомлення.

Листом від 26.10.2010 року державним виконавцем повідомлено боржника   та   стягувача,   що   02.11.2010   року   призначено   проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна належного боржнику на праві власності в рахунок погашення боргу за виконавчим документом. Боржнику лист направлено рекомендованою кореспонденцією. З метою забезпечення громадського правопорядку державним виконавцем залучено працівників органів внутрішніх справ для участі у виконавчому провадженні, про що винесено постанову від 25.10.10 р. та направлено до МВ УМВС України в м. Олександрія до виконання.

02.11.2010 року державним виконавцем складено акт, що виїздом за адресою вул. 50 років Жовтня, 19/17, м. Олександрія Кіровоградської області на час проведення виконавчих дій боржник не з’явився.

В цей же день державним виконавцем складено акт опису і арешту майна серії АА № 867335 від 02.11.2010 року за адресою вул. 50 років Жовтня, 19/17, м. Олександрія, Кіровоградська область, державним виконавцем описано та арештовано нерухоме майно належне боржнику, а саме приміщення магазину, яке складається з двох поверхів.

Копію акту опису і арешту майна 03.11.2010 року направлено на адресу боржника.

Тому, порушень вимог закону в своїх діях ОСОБА_2 не вбачає.

Заслухавши доводи представника скаржника та заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області, дослідивши додані до скарги матеріали, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що  19.08.10 р. до відділу ДВС Олександрійського МРУЮ від представника стягувача - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - надійшла заява про примусове виконання виконавчого листа № 2-494-2010 р., виданого Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитом сумі 1 440 342,47 грн. та судові витрати у сумі 1 950,00 грн.

Згідно постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження від 14.09.10 року, виконавче провадження передано на виконання до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області.

02 листопада 2010 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 був складений акт опису й арешту майна серії АА № 867335. Відповідно до акту опису та арешту майна проведено опис, оцінку, арешт майна розташованого в м. Олександрії, вулиця 50 років Жовтня 19/7 та передача майна на відповідальне зберігання стороннім особам.

Як встановлено в ході розгляду скарги, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 дійсно було проігноровано вимоги ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою,  сторони виконавчого провадження вправі подавати клопотання та подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні й письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи.

           Під час проведення виконавчих дій ОСОБА_2 було неодноразово повідомлено представником скаржника про те, що виконавче провадження № 2097617 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Банку «Фінаси та «Кредит» кредитної заборгованості зупинено ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 02.11.10 року у справі № 2а-2923/10.

           Однак, ОСОБА_2 проігнорувала ці заяви та не долучила до матеріалів виконавчого провадження копію ухвали Олександрійського міськрайонного суду від 2 листопада 2010 року, яку їй надавав представник скаржника адвокат ОСОБА_4 та продовжила здійснювати виконавчі дії.

          Знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доводи скаржника про те, що під час складання опису й арешту майна державний виконавець Мохна С.О. здійснювала оцінку майна самостійно, спеціалісти під час проведення виконавчих дій, всупереч Закону України «Про виконавче провадження», залучені не були.

          Згідно з ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», оцінка майна боржника проводиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка проводиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден.

          Вартість майна значно перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, про що зазначено в акті опису та арешту.

         Також судом встановлено, що державний виконавець Мохна С.О. дійсно, 02.11.10 року, під час проведення виконавчих дій, не пред’явила посвідчення державного виконавця, наявність якого є обов’язковою, відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну виконавчу службу».

         Інші доводи скарги суд вважає такими, що не знайшли свого підтвердження.

         Тому, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, лише в частині визнання незаконними дій державного виконавця та скасуванні акту опису й арешту майна від 02.11.10 року.    

         На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11-1, 55, 57, 59, 88 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 10, 11, 60, 61, 210, 386 – 388 ЦПК України,-

                                                                   УХВАЛИВ:

           Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

           Визнати неправомірними дії заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 при вчиненні виконавчих дій щодо опису та арешту майна ОСОБА_1

          Скасувати акт опису й арешту майна від 02.11.10 року серії АА № 867335.

          Витрати скаржника на сплату судового збору та ІТЗ в сумі 38 грн. 50 коп. стягнути з ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області.

          В задоволенні решти вимог скарги – відмовити.

          Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області  через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги, а особою, що не була присутня в судовому засіданні – протягом 5 днів з дня її отримання.

           Головуючий:                                                                                Куковенков С.В.