Справа № 2-1774/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

19.05.2011 року.                                                                                м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської обл. в складі:                                                            головуючого –судді:          Шестакової З.С.

                    при секретарі:                                 Пометій Є.Т.

                      представника позивача:          ОСОБА_1

                      відповідача:                              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Нікополі до ОСОБА_2, в якості третьої особи ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд

встановив:

          Позивач відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Нікополі (далі –Фонд соцстраху) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якості третьої особи ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

          Свої вимоги мотивував тим, що 04 червня 2004 року з громадянином ОСОБА_3 стався нещасний випадок на виробництві, про що був складений ОСОБА_4 № 1. Причиною даного нещасного випадку було порушення правил дорожнього руху водієм автомобілю „Таврія” ОСОБА_2 та особиста необережність потерпілого ОСОБА_3

          ОСОБА_4 розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 15.07.2004 р. винними у даному випадку є водій автомобіля „Таврія” ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3  

          Відповідно до діючого законодавства Фондом соцстраху були призначені страхові виплати ОСОБА_3 За період з серпня 2004 року по липень 2007 року Фондом соцстраху було сплачено страхових виплат на суму 32 864,49 грн.

          Відповідно до ст. 1191 ч. 1 ЦК України в порядку зворотної вимоги (регресу) Фонд соцстраху просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачені страхові виплати в сумі 32 864,49 грн. та судові витрати.

          Під час судового засідання Фонд соцстраху збільшив позовні вимоги та станом на 19 травня 2011 року просив суд стягнути з відповідача  сплачені страхові виплати за період з серпня 2004 року по квітень 2011 року в сумі 124 341,99 грн.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

          Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та суду показав, що на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду від 20 березня 2007 року з нього на користь ОСОБА_3 була стягнена матеріальна та моральна шкода, яку він сплатив в повному обсязі.           На його думку він не повинен відповідати в порядку регресу перед Фондом соцстраху, тому просив суд в позові відмовити.

          Третя особа ОСОБА_3 з позовом ознайомлений, про день слухання справи повідомлений, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі.

          За згодою представника позивача та відповідача суд вважає доцільним розглянути справу без третьої особи ОСОБА_3

Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Як встановлено судом, 04 червня 2004 року з громадянином ОСОБА_3 стався нещасний випадок на виробництві. Так, він був травмований на пішохідному переході автомобілем „Таврія” державний № 90320АВ під керуванням ОСОБА_2, про що були складені ОСОБА_4 № 1 та ОСОБА_4 розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 15.07.2004 р. Причиною даного нещасного випадку було порушення правил дорожнього руху водієм автомобілю „Таврія” ОСОБА_2 та особиста необережність потерпілого ОСОБА_3

          Відповідно до Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фондом соцстраху були призначені страхові виплати ОСОБА_3

          Суд не може взяти до уваги доводи представника позивача про те, що з відповідача повинно бути стягнуто відшкодування шкоди на підставі положень ст. 1191 ЦК України з наступних підстав.

          Так, згідно ч. 1 ст.  1191 ЦК України особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної  особи  у  розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

          Зазначена норма передбачає право регресу особи у разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, заподіяну іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

           Разом з тим, правовідносини, пов’язані зі страхуванням різних видів, регулюються нормами глави 67 ЦК України.  

ОСОБА_4 із ст. 980 ЦК України предметом   договору   страхування   можуть  бути  майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров’ям,    працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням     шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, якій виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат  переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, суд приходить висновку, що страховик має права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового відшкодування; в разі проведення страхових виплат за договором особистого страхування (життя, здоров’я, працездатності, пенсійного забезпечення) страховик не має права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.  

Також ст. 999 ЦК України передбачено, що законом може  бути  встановлений  обов’язок  фізичної  або юридичної  особи бути страхувальником життя,  здоров’я,  майна або відповідальності перед  іншими  особами  за  свій  рахунок  чи  за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу,  якщо інше не  встановлено актами цивільного законодавства.

          ОСОБА_4 з преамбулою Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

          ОСОБА_4 з ч.ч. 4, 5 ст. 6 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” суб’єктом страхування є страховик –Фонд соцстраху. Об’єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров’я та працездатність.

          Таким чином, страхування від нещасного випадку є обов’язковим особистим страхуванням.    

          Оскільки сфера Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” поширюється виключно на застрахованих осіб, страхувальників та страховика й цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами не врегульований правовий механізм відносин Фонду соцстраху, як страховика, з іншими особами –відповідальними за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю застрахованої особи, тому до таких правовідносин підлягають застосуванню загальні положення ЦК України щодо страхування.

            З урахуванням наведеного та з огляду на положення ст.ст. 993,999 ЦК України Фонд соцстраху, як страховик за обов’язковим соціальним страхуванням, не має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди потерпілому. А тому в позові Фонду соцстраху до ОСОБА_2 необхідно відмовити.

          Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,217-218 ЦПК,980,993,999,1191  ЦК України, Законом України „Про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,  суд

вирішив:

          В позові відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Нікополі до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя:ОСОБА_5