Київський районний суд м. Полтави

Справа №  1-1/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 р року Київський райсуд м. Полтави в складі:

головуючого судді                - Шияна В.М.

при секретарі                      - Півень Я.В.

за участю прокурора            - Храпко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, громадянина України, освіта неповна середня, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має сина 20.03.2011 р. нар., не працюючого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_2, раніше судимого:

31.10.2002 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.;

27.05.2004 року Київським районним судом за ч.1 ст.185, 75 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; постановою від 19.01.2005 року  направлено в місця позбавлення волі та звільнено 18.07.2006 року по відбуттю покарання;  

06.12.2005 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.190 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.;

12.11.2008 року Київським районним судом за ч.2 ст.190, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70, 75 КК України до 5 років  позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

проживаючого в АДРЕСА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, -

встановив:

5 грудня 2008 року у вечірній час ОСОБА_1, перебуваючи в м. Полтаві на вул. Жуковській біля будинку № 16, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, повторно, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «НОКІЯ 2630»в корпусі чорного кольору зі сріблястою оправою вартістю 840 гривень, в якому знаходилась сім картка оператора «МТС»вартістю 10 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 19 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 869 гривень.

Крім того, 30 грудня 2008 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_1, правомірно перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, що в м. Полтаві, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_3, під приводом зателефонувати, заволодів мобільним телефоном моделі «Нокія 6300»в корпусі чорного кольору зі сріблястими вставками, із флеш-картою об’ємом 1 гБ, вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи № В-219/і від 26.01.2009 року 1000 гривень, в якому була сім картка оператора «Джинс»вартістю 10 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 7 гривень 91 коп., чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1017 гривень 91 коп.

Крім цього, наприкінці січня 2009 року в денний час доби ОСОБА_1Г, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу проник до приміщення будинку в АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав телевізор марки «Супра»вартістю 1350 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на вказану суму.

У суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнав частково та розповів наступне.

Щодо заволодіння мобільним телефоном у потерпілого ОСОБА_2 винним за ч.2 ст.186 КК України не визнав та пояснив, що 05.12.2008 року зустрівся з потерпілим ОСОБА_2, який запросив його до себе додому вживати спиртні напої. Під час спільного вживання спиртних напоїв, він попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон «Нокіа»начебто зателефонувати, але вийшовши на двір пішов у своїх справах разом із телефоном. По дорозі телефон десь загубив. Наполягає на тому, що з рук у потерпілого на вулиці телефон не виривав та не від кого не тікав.

Щодо заволодіння мобільним телефоном у потерпілої ОСОБА_3, вину визнав повністю та пояснив, що дійсно 30.12.2008 року попросив у потерпілої телефон зателефонувати, а сам вийшовши з ним з будинку, втік. В подальшому телефон продав, а кошти витратив на власні потреби.

Щодо заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4, винним себе не визнав, пояснивши, що потерпілий сам дав йому ключі від будинку в с. Головач та дозволив йому користуватися своїм телевізором. Після звернення власника до міліції телевізор повернув.

Допитана в суді потерпіла ОСОБА_3 розповіла, що 30.12.2008 року у неї вдома разом із іншими гостями перебував ОСОБА_1 На його прохання зателефонувати вона дала ОСОБА_1 свій телефон «Нокіа 6300». Отримавши телефон ОСОБА_1 вийшов із ним у двір і зник разом із телефоном. На даний час телефон їй повернуто, претензій до підсудного не має.

По епізоду під 30.12.2008 року, щодо заволодіння мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_3, підсудній ОСОБА_1, як на досудовому слідстві так і у судовому засіданні вину визнавав повністю та показання не змінював, тому судом, у відповідності до ст.299 КПК України фактичні обставини справи, які ніким із учасників судового процесу не оспорювалися,  не досліджувалися, свідки не допитувалися.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина у вчинені злочинів підтверджується:

по епізоду від 05.12.2008 року:

показаннями допитаного в суді потерпілого ОСОБА_2, який розповів, що коли він зустрів біля магазину по вул. Жуковській в м. Полтаві свого знайомого ОСОБА_1 та почав з ним розмовляти, останній попросив у нього мобільний телефон «Нокіа 2630» зателефонувати та отримавши його, почав тікати. Він з ОСОБА_5, який також стояв поряд, намагалися наздогнати ОСОБА_1, але не змогли. При цьому, вони постійно кричали йому, щоб він повернув телефон, але ОСОБА_1 не реагував. Підсудній заподіяв йому збитків на суму 869 грн., яку не відшкодував;

дослідженими та оголошеним в суді:

даними протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_5, згідно яких останній розповів, що ОСОБА_1 вихопив із руки ОСОБА_2 мобільний телефон і втік. Він та потерпілий за ним гнались і кричали йому у слід, щоб він зупинився, але останній не реагував. (т.1 а.с.48);

по епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4:

дослідженими та оголошеними в суді:

з’явленням із зізнанням ОСОБА_1, де він повідомив про вчинення злочину (т.2 а.с.14);

даними протоколу допиту в якості потерпілого ОСОБА_4, згідно яких, останній пояснив, що наприкінці січня 2009 року він познайомився з ОСОБА_1, з яким разом їздив до себе на дачу в с. Головач Полтавського району. Через деякий час під час розмови з сусідом ОСОБА_6, він дізнався, що в січні 2009 року той на прохання ОСОБА_1, разом з останнім, також їздив у с. Головач, звідки вони забрали телевізор «Супра»та залишили у ОСОБА_6. Оглянувши телевізор ОСОБА_4 впізнав у ньому свій телевізор, який придбав 15 січня 2009 року в магазині «МКС»за 1350 грн. Приїхавши на дачу, виявив, що його телевізор «Супра»зник ( т.2 а.с.18);

даними протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_6, згідно яких останній розповів, що на прохання ОСОБА_1 допомагав останньому перевести телевізор із с. Головачі в м.Полтаву, при цьому ОСОБА_1 пояснив йому, що це майно його матері. Але потім ОСОБА_6 довідався від сусіда ОСОБА_4, що в нього зник телевізор з дачі в с. Головач і зрозумів, що телевізор який перевозили належить потерпілому та повернув його йому  (т.2 а.с.27);

даними протоколу огляду місця події від 09.02. 2009 року, згідно яких було зафіксовано факт відсутності телевізора  «Супра»в с. Головач Полтавського району, при цьому будь-які пошкодження при проникненні до будинку відсутні (т.2 а.с.6);

даними протоколу очної ставки ОСОБА_1 з потерпілим ОСОБА_4, під час якої ОСОБА_1 визнавав факт крадіжки телевізора «Супра»з дачі потерпілого з метою подальшого особистого використання (т.2 а.с.46);

іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Не визнання своєї вини підсудним суд розцінює, як спосіб захисту від пред’явленого обвинувачення.

Дії підсудного суд кваліфікує:

по епізоду від 05.12.2008 року, за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно;

по епізоду від 30.12.2008 року, за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно;

по епізоду заволодіння майном ОСОБА_4 в кінці січня 2009 року, за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, з проникненням у житло.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, наявність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          В силу ст.66 КК України обставини, що пом’якшують покарання винного: хворобливий стан –хворий на туберкульоз.

В силу ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання не виявлено.

Згiдно медичного висновку пiдсудний лікування в примусовому порядку не потребує.

Хоча ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно та має хворобливий стан здоров’я, суд, з врахуванням того, що підсудний будучи раніше судимим на шлях виправлення не став та під час іспитового строку знову вчинив ряд умисних корисливих злочинів, приходить до висновку, що його виправлення не можливе без вiдбування покарання. При цьому, остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити за правилами ч.1 ст.70 та ст.71 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190  КК України і призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;

За ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки;

За ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, визначити ОСОБА_1 за сукупністю злочинів покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 12.11.2008 року та остаточне визначити ОСОБА_1 покарання у виді п’яти років трьох місяців позбавлення волі.  

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання, тобто з 04.11.2010 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили  залишити у вигляді тримання під вартою.

Речові докази по справі повернути потерпілим.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати  на користь держави в особі Полтавської торгово-промислової палати торгово-промислової палати України в розмірі 178 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб  з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий                                                                       В.М. Шиян