Справа № 2а-6091/2011р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 травня 2011 року суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Стоілова Т.В. за участю секретаря Бабенко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

06.05.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги як дитині війни, мотивуючи свої вимоги тим, що маючи статус «дитина війни», йому відповідачем, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»повинна була виплачуватися щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак у 2010 році така допомога не виплачувалася. Отже, вважає, що від1овідач не виконав вимог зазначеного Закону, у зв’язку з чим просив суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача зробити перерахунок недоплачених сум державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 06.11.2010 року по 16.05.2011 року.

Відповідач до судового засідання заперечень не надав.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійною справою №945985.

Згідно довідці Управління Пенсійного фонду позивачу виплачувалось підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року - по 47,00 грн. щомісячно, з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року - по 48,10 грн. щомісячно, з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року - по 48,20 грн. щомісячно, з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 - по 49,80 грн. щомісячно.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції. Отже, за період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року,  положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Отже, право на отримання спірної допомоги у 2007 році позивач мав з 09 липня по 31 грудня у розмірі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в  порядку, що передбачений ч. 3 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України № Ю-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України. Тобто, право на отримання соціальної допомоги у 2008 році позивач мав право з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України " Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відносно вимог позивача про визнання неправомірно відмови Управління Пенсійного Фонду щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни та зобов’язання її виплатити з 06.11.2010 року по 16.05.2011 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до  ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-111, згідно ст.1 якого прожитковий мінімум  використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Тому дії відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн. за період з 06.11.2010 року по 16.05.2011 року є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, внаслідок чого є підстави для задоволення вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними у відмові щодо нарахування  і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни ( 30% до пенсії) за вказаний період.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 06.11.2010 року по 16.05.2011 року відповідач повинен донарахувати позивачу недоплачену суму державної соціальної допомоги, а також те, що позивач звернувся до суду 06.05.2011 року, тому стягнення державної соціальної допомоги необхідно проводити з 01.11.2010 року по 16.05.2011 року.

Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з урахуванням сум, виплачених у цей період.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 8, 9, 10, 11, 86, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську з не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.11.2010 року по 16.05.2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.11.2010 року по 16.05.2011 року, з урахуванням раніше сплачених відповідачем сум державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги на постанову суду, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: