Справа № 22ас/2220      Головуючий у 1-ій інстанції Якухно О.М.

Категорія 38                                              Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації (далі-управління праці) на постанову Овруцького районного суду від 29 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та Овруцького багатогалузевого виробничого орендного управління житлово-комунального господарства (далі-підприємство) про стягнення невиплачених коштів,

встановив :

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути на її користь з підприємства 6803 грн. 98 коп. не виплачених грошових коштів в якості доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю. Також просила зобов'язати' управління праці перерахувати вказану суму на рахунок підприємства. На обгрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй з 1 січня 2003 року по 1 липня 2004 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ).

Постановою Овруцького районного суду від 29 березня 2006 року позов задоволено на суму 4 837.98 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі управління праці просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру доплат до заробітної плати (ст. 39 Закону № 7 96-ХІІ) виходив з положень вказаної статі Закону.

Проте,  такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-ХІІ передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України,  місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-ХІІ, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачці виплачувалася доплата до заробітної плати, як особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.4). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачкою.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду від 29 березня 2006 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий     Судді