Справа 22ас/2915  Головуючий в суді 1-ї інстанції Капустинський М

Категорія 12             Доповідач Жизневська А.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

6 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської  області  в складі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів        Малахової Н.М. Матюшенка І.В.

при секретарі Кульчицькій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Нововелідницької сільської ради, УПСЗН Овруцької РДА, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, на постанову Овруцького районного суду від 16 березня 2006 року, -

встановив   :

У січні 2006 р. позивач звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути на її користь з відповідачів 17412,60 грн. доплат, передбачених ст.ст.37, 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На обґрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 2 6 липня 1996 року, що суперечить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ).

Постановою Овруцького районного суду від 16 березня 2006 року позовні вимоги позивача задоволено. Стягнуто з виконкому Нововелідницької сільради на користь ОСОБА_1 14235,50 грн. Зобов'язано УПСЗН Овруцької РДА прийняти до перерахування платіжні документи для перерахування коштів на рахунок сільради.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове про відмову у задоволені позову. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги, як особам, що проживають на території радіоактивного забруднення(ст.37 ЗУ № 796-ХІІ), доплати до заробітної плати (ст.39 ЗУ №796-ХІІ) виходив з положень вказаних статей Закону № 796-ХІІ.

Проте,  такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-ХІІ передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними

органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-ХІІ, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивач отримувала доплати (по 2,10 та 10,50 грн. щомісячно - а.сп.4).

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в повному обсязі та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив   :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду від 16 березня 2006 року скасувати та прийняти нову про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня її проголошення.