Справа №  2-438/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 травня 2011 року                                                                                             м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого:  Ільтьо  І.  І. ,

      при секретарі:   Куні О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Берегово цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Великобийганської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок побудований самочинно,

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Берегівський районний суд з позовом до виконавчого комітету Великобийганської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно, вказавши, що вони є єдиними спадкоємцями за законом на будинок  № 6 по вул. Миру в с. М. Бийгань, Берегівського району, після померлого 06 червня 2010 року діді ОСОБА_3, оскільки інші спадкоємці за законом дружина померлого (бабка позивачів) та мама спадщину не прийняли та відмовилась від спадкування в їх користь.

Рішення суду необхідно позивачам для реєстрації права власності на вказаний житловий будинок, оскільки йому було відмовлено в цьому з тих підстав, що будинок не зареєстрований в Берегівському КП “Берегівське бюро технічної інвентаризації БРР” та побудований самочинно.

Позивачі. в судове засідання не з’явився, однак подав заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Великобийганської сільської ради в судове засідання не з’явився, зі змісту заяви Великобийганської сільської ради від 24.05.2011 року, яка подана до суду, за підписом сільського голови ОСОБА_4 вбачається, що відповідач визнає позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі.

Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України).  

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 376, 392, 1261, 1268, 1275 ЦК України,   ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 64, 174, 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по ? частці кожній житлового будинку садибного типу з надвірними спорудами під № 6 по вул. Миру в с. М. Бийгань,  Берегівського району,  Закарпатської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня  отримання копії цього рішення .

         Суддя:                       ОСОБА_5