Справа №11-611/2006 Категорія ст. 121ч. 2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Мацький Є.М. Доповідач  у  2 інстанції Мельничук Н.М.

УХВАЛА

Іменем   України

05 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої- судді........................... Мельничук Н.М

суддів.......................... Гузовського О.Г. та Широкопояса Ю.В.

участю

прокурора........................ ... .Глазунова С.В.

адвоката......................................  

засудженого.............................. ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Коростишівського районного суду від 09 червня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, неодноразово судимий, останній раз 24.04.1991р. Броварським райсудом за ст.ст. 101 ч.І, 94 КК України на 13 років позбавлення волі,

засуджений за 121 ч.2 КК України на 10 років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого 10000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_9.

Запобіжний захід - тримання під вартою.

Згідно вироку між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 06.03.2006р. близько 15 години, в ІНФОРМАЦІЯ_1 виникла суперечка з незначного приводу під час якої ОСОБА_1 дістав із свого одягу ніж і наніс ним один удар в область живота ОСОБА_2, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення живота з пошкодженням тонкої, 12 палої поперечно-ободової кишки і нижньої порожнистої вени, що призвели до величезної заочеревинної гематоми, крововтрати третьої степені, травматичного абдомінального шоку третьої степені, від яких настала смерть потерпілого.

В апеляціях адвокат ОСОБА_3 та засуджений просять вирок суду змінити. Адвокат просить перекваліфікувати дії засудженого на ст. 128 КК України, а засуджений - на ст. 119 КК України та зменшити цивільний позов. Вказують, що потерпілий по необережності наткнувся на ніж.

Заслухавши доповідь судді, засудженого, підтримавшого свою апеляцію, заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Доводи апеляції про неправильну кваліфікацію дій засудженого та про зменшення розміру цивільного позову необгрунтовані".

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч.2 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, показаннями свідка ОСОБА_4 підтверджується те, що ОСОБА_1 під час сварки з ОСОБА_2 з задньої кишені штанів дістав ножа і ним наніс один удар потерпілому в область живота.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 показали, що зі слів ОСОБА_2 їм стало відомо про, нанесення ножового поранення останньому ОСОБА_1.

Суд правильно визнав дані показання свідків правдивими, бо вони послідовні та об"єктивно стверджуються іншими доказами по справі.

Підстав обмовляти засудженого вказаними свідками судом 1 інстанції не встановлено.

За таких обставин дії засудженого кваліфіковані правильно.

Розмір цивільного позову про стягнення моральних збитків з засудженого у вироку судом належним чином мотивований. Потерпіла понесла великі моральні страждання з втратою сина.

Покарання винній особі призначено з врахуванням вимог ст.65 КК України. ОСОБА_1 вчинив злочин, будучи судимим за вбивство.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах,

ухвалила:

апеляції адвоката ОСОБА_3, засудженого залишити без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду від 09 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.