АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-753/11Головуючий у 1-й інстанції  Сарновський В.Я.

Категорія - 48 Доповідач - Сташків Б.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

Шевчук Г.М., Жолудько Л.Д.,

при  секретарі –Семяоніді В.О.,

з участю апелянта ОСОБА_3,

позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Лановецького районного суду від 30 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,,-

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини заробітної плати щомісячно на утримання їх дочки ОСОБА_5, мотивуючи тим, що відповідач, маючи регулярний дохід, не надає матеріальної допомоги на утримання дочки.

Рішенням Лановецького районного суду від 30 березня 2011 року позов задоволено частково.

Вирішено стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання їх дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 (однієї п’ятої) частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 3 березня 2011 року.

Вирішено стягнути із ОСОБА_3 державне мито в розмірі 30 гривень 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 72 гривні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог позивача, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду. Зокрема вказує на те, що у випадку стягнення аліментів в розмірі 1/5 частини від заробітку, практично не залишить йому засобів для існування та утримувати і здійснювати оплату за навчання сина.

В апеляційній інстанції апелянт підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи викладені в ній.

Позивач ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечила та просить рішення суду залишити без змін.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що хоча відповідач частково бере участь у утриманні дітей, проте між сторонами має місце спір щодо порядку та розміру такого утримання. При визначенні розміру аліментів в розмірі 1/5 (однієї п’ятої) частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, суд враховував матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, а також те, що неповнолітня ОСОБА_5 навчається в ліцеї інтернаті, де перебуває на повному державному забезпеченні.

З даним висновку суду першої інстанції погоджується судова колегія апеляційної інстанції, оскільки висновок суду достатньо мотивований, підтверджений доказами наявними в матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.   

В силу вимог ст. 182 СК України та роз’яснень, даних у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15 травня 2006 року №3, при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.   

Як вбачається з матеріалів справи сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішенням Лановецького районного суду від 27 січня 2011 року.

Від даного шлюбу в подружжя народились дочка –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 23 грудня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області, та син –ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2.

Згідно довідки № 75 від 16 лютого 2011 року неповнолітня ОСОБА_5 навчається в 10-А лілейному класі Коропецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Відповідач працює інженером у ВАТ «Укртелеком», його середньомісячний заробіток складає близько двох тисяч гривень, що стверджується матеріалами справи та визнано сторонами в судовому засіданні в суді першої інстанції.

ОСОБА_3 в грудні 2010 року було здійснено грошові перекази ОСОБА_5 по місцю її навчання на загальну суму 623 гривні, що підтверджується відповідними квитанціями.

Виходячи із установлених судом обставин і наведених вимог закону, колегія вважає обґрунтованим визначений судом розмір аліментів на неповнолітню дитину в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку щомісячно, оскільки платник аліментів не довів, що за своїм станом здоров’я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов’язків по утриманню неповнолітньої дитини.

Суд обґрунтовано взяв до уваги пояснення позивачки ОСОБА_4 про те, що вона несе додаткові затрати на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, не зважаючи на те, що вона навчається у військовому ліцеї-інтернаті і перебуває на державному забезпеченні, а саме на придбання одягу, придбання приладдя для навчання, додаткових продуктів харчування, тощо.

Колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що у випадку стягнення аліментів в розмірі 1/5 частини від заробітку, практично не залишить йому засобів для існування та утримувати і здійснювати оплату за навчання сина, оскільки обов’язок батьків є утримання всіх своїх дітей, а не в вибірково.

Крім того, судом установлено, що відповідач має постійне місце роботи та стабільний дохід, у зв’язку з чим має можливість утримувати неповнолітню дочку ОСОБА_5 до досягнення нею повноліття.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і для вирішення справи в межах заявлених позовних вимог не мають  правового значення.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно з’ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення  Лановецького районного суду від 30 березня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.І. Сташків