Справа 22-840\2006 рік Головуючий у 1-й інстанції Преснякова А.С.
Категорія 29 Доповідач Кочегарова Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Дяченка В.М.
суддів Власенко Л.І., Кочегарової Л.М.
при секретарі Лепеха А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 8 червня 2006 року,-
встановила:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 8 червня 2006 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 1263 грн., витрати на придбання ліків - 334 грн.50 коп., втрачений заробіток - 361 грн.20 коп., витрати на оплату судового збору - 71 грн.61 коп., на правову допомогу - 300 грн., по проведенню експертизи - 345 грн.95 коп. і у відшкодування моральної шкоди - 1500 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення скасувати і постаноновити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні його позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи справу суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно встановив обставини справи, поясненням сторін, наданим і безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам дав належну оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про те, що внаслідок порушення Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_2, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, позивачу заподіяна матеріальна і моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню.
Цей висновок є правильним і підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що 12 вересня 2005 року о 16 год.ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-21102 і рухаючись по другорядній дорозі, на перехресті вул.Леніна і вул.Кірова в м.Новоазовську, не надав переваги в русі мотоциклу під керуванням ОСОБА_1, який їхав по головній дорозі, допусти зіткнення, що призвело до травмування ОСОБА_1 і технічного ушкодження мотоцикла.
Як вбачається з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи,ОСОБА_2. не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 „Уступи дорогу", що призвело до зіткнення його автомобіля і мотоцикла під керуванням ОСОБА_1
Згідно з висновком авто-технічної експертизи, водійОСОБА_2, виконуючи вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху в Україні, згідно з якими на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, мав технічну можливість запобігти зіткненню і у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру, які б перешкоджали виконанню цих вимог. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткнення транспортних засобів екстреним гальмуванням і виконати вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху.
За висновком авто-товарознавчої експертизи, вартість майнової шкоди, заподіяної ОСОБА_1 у зв"язку із пошкодженням мотоцикла становить 1263 грн.
У зв"язку із ушкодженням здоров"я внаслідок ДТП, ОСОБА_1 отримав ОЧМТ, рани обличчя, н\щелепи праворуч, правого ліктевого суглобу, травму лівого колінного суглобу, струс головного мозку і знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.
Майнова шкода заподіяна ОСОБА_1 у зв"язку з лікуванням, втратою заробітку, витратами по проведенню експертизи та розгляду справи підтверджується наданими письмовими доказами (а.с.11-14,21-22,25,84).
Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з положеннями ст. 1167 УК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки встановлено, що водій ОСОБА_1 рухався по головній дорозі, не змінюючи напрямок руху, а автомобільОСОБА_2. рухався по другорядній дорозі і наближаючись до перехрестя не переконався у безпеці своїх дій, виїхав на смугу руху мотоциклу під керуванням ОСОБА_1, чим створив аварійну ситуацію іншим учасникам дорожнього руху, то саме дії відповідача знаходилися у причинному зв"язку з ДТП.
Таким чином, з урахуванням пояснень сторін, свідків, висновків експертиз, даних огляду транспортного засобу, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок допущених порушень Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2. сталася ДТП і він повинен відшкодувати шкоду, заподіяну ОСОБА_1
Відповідно до ст.ЗОЗ ЦПК України під час розгляду справив апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги про те, що на дорозі по якій рухався ОСОБА_1 знаходилася сцена і металева огорожа, за які він зачепився і впав, суперечать обставинам справи і не найшли свого підтвердження в суді.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він бачив цю перешкоду, однак вона не заважала йому їхати по дорозі не міняючи напрямку руху, а саме виїзд без зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_2. на головну дорогу привів до зіткнення автомобіля з задньою частиною мотоциклу.
Посилання відповідача на те, що перед зіткненням його автомобіль стояв є неспроможними і спростовуються вищезазначеними доказами.
Факт знаходження ОСОБА_1 без шлему під час керування мотоциклом, не знаходиться в причинному зв"язку з ДТП.
Посилання ОСОБА_2. в апеляційній скарзі на те, що суд не врахував пояснення свідка ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки його поясненням дана оцінку в рішенні суду.
З пояснень відповідача вбачається, що після зіткнення автомобіля і мотоцикла, він забрав автомобіль з місяця ДТП, в наступному автомобіль відремонтував.
Апеляційний суд вважає, що відповідач не надав доказів, які б давали підстави вважати, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи і нормам права, а дії позивача сприяли виникненню або збільшенню шкоди.
Висновок суду першої інстанції щодо розміру відшкодування моральної шкоди відповідає положенням ст.23 ЦК України і п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" згідно з якими розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Посилання в рішенні суду на норми матеріального права, які передбачають відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки не призвели до неправильних висновків по справі і тому не є підставою для скасування рішення.
Керуючись ст.303,307,308 ЦПК України, судова колегія ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 8 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.