Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2А-787/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Баєвої О.І.
при секретарі Харечка І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про зобов'язання до вчинення дій,-
в с т а н о в и в :
14.04.2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, в якому просить поновити строк звернення до суду; визнати неправомірним дії відповідача щодо неповної виплати їй підвищення до пенсії,передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити їй з 01.01.2008 року по день винесеннясудом постанови по даній справі підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії завіком на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зврахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійнестрахування" та з урахуванням вже виплачених сум.
Позивач мотивує вимоги тим, що вона являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога в 2008-2011 рр. не виплачувалася в повному обсязі, а тому змушений звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак у поданій позовній заяві просила розглядати справу у її відсутності, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних доказів.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу надано статус дитина війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія вказаної статті зупинена.
Проте, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 р. № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29,36, частини другої ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням ст.111 цього Закону.
22.05.2008р. Конституційним судом України (рішення№10-рп) в аналогічному порядку було вирішено питання щодо неконституційності положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік» щодо фінансування виплат, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до вимог ст.152 ч. 2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень визнані неконституційними положення згаданих законів втратили чинність і з цього часу (з 9 липня 2007 р. та 22 травня 2008р.) відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, діти війни отримали право на щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки 2009-2011рр. до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» жодних змін не вносилось, дія цієї статті не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а тому діє норма, згідно якої у 2009 - 2011 роках дітям війни виплачується підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо особа пропустила строк звернення до суду і суд визнає причину пропущення такого строку поважною, то адміністративна справа розглядається і вирішується в загальному порядку, встановленому КАС України.
Відповідно до Конституції України кожен зобов’язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було пропущено строк звернення до суду про перерахунок виплачених допомог та не було наведено жодних причин поважності пропущення строку звернення.
Відтак, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в частині визнання протиправними дій відповідача в частині невиплати в повному розмірі позивачу, як дитині війни надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 14.10.2010 року по 14.04.2011року. та в частині зобов’язання проведення відповідачем донарахування і виплати пенсії з 14.10.2010 року по 14.04.2011 року, з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд вважає, що в решті позовних вимог слід відмовити.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 11, 99, 100, 159, 160 ч. 3, 161 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 152 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд, -
постановив:
Позов задовольнитичастково.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова в частині невиплати в повному розмірі ОСОБА_1, як дитині війни надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 14.10.2010 року по 14.04.2011року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 14.10.2010 року по 14.04.2011 року, з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_3