Справа № 22-728\2006 рік                                           Головуючий у 1 інстанції  Сорока Г.П.

Категорія   35                                                                                    Доповідач Кочегарова Л.М.

УХВАЛА Іменем України

6 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Кочегарової Л.М.

суддів Кучерявої В.Ф., Трушкова М.М.

при секретарі Берліній Є.С. розглянувши    у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про стягнення аліментів на   неповнолітню дитину   за апеляційною скаргою позивачки на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 6 травня 2006 року,

встановила:

У січні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 15 березня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені і з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 500 грн. з 24 січня 2005 року щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

1 лютого 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 14 лютого 2006 року зазначене рішення скасовано за нововиявленими обставинами.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 6 травня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення скасувати і задовольнити її вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки та її представника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно встановив обставини справи та відповідні їм докази, поясненням сторін, наданим та безпосередньо дослідженим доказам дав належну оцінку, правильно застосував матеріальний і процесуальний закон і прийшов до правильного висновку, що оскільки відповідач не є батьком ОСОБА_5 ОСОБА_3, він не зобов"язаний утримувати цю дитину і тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 немає.

З висновками суду не можна не погодитися.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що з 7 квітня 2000 року сторони перебували у шлюбі, який розірвано за рішенням суду від 11 березня 2005 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила сина ОСОБА_3, батьком якого в свідоцтві про народження було зазначено ОСОБА_2 за його власною заявою. Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 15 березня 2005 року з ОСОБА_2 на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн. щомісячно. На підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 11 квітня 2005 року з актового запису про народження  ОСОБА_3, 2000 року народження виключено відомості про батьківство ОСОБА_2

Ці обставини позивачка не оспорювала.

Більш того, в судовому засіданні апеляційного суду позивачка пояснювала, що батьком її сина ОСОБА_3 є ОСОБА_5  За його заявою в актовий запис про народження дитини внесені відповідні записи. Рішення суду за позовом ОСОБА_2 про виключення з актового запису відомостей про його батьківство вона не оскаржувала.

Таким чином, з урахуванням вимог закону, наданих сторонами доказів і матеріалів справи колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про відмову ОСОБА_1. у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину є законним та обгрунтованим і скасуванню не підлягає.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом порушені принципи змагальності та гласності при розгляді справи є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

З протоколу судового засідання від 24 лютого 2006 року вбачається, що під час розгляду справи позивачка, підтримуючи свої вимоги давала пояснення, задавала питання та користувалася іншими правами, передбаченими законом для позивача в судовому засіданні.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Не погоджуючись із рішенням ОСОБА_1 посилалася на те, що вона була позбавлена можливості надати судові докази.

Однак, як вбачається із справи позивачка представила судові тільки довідку про диспансеризацію дитини 18 квітня 2006 року, в якій зазначено, що дитина здорова.

Інших доказів, які спростовували висновки суду, ні суду першої на апеляційному суду вона не надала.

В скарзі ОСОБА_1 посилалася на те, що розглянувши справу у її відсутності, суд припустився порушень норм процесуального права.

Однак з цими доводами погодитися не можна.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків встановлених цим Кодексом у разі неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Із справи вбачається, що 18 квітня 2006 року позивачка не з'явилася до суду з поважних причин і на підтвердження цього факту надала довідку про стан здоров"я сина ОСОБА_3.

З заяви ОСОБА_1 на ім"я суду від 6 травня 2006 року вбачається, що позивачка була повідомлена про час і місце судового розгляду саме цього дня і не з'явилася до суду без поважних причин.

В апеляційному суді позивачка пояснювала, що станом на 6 травня 2006 року вона виїхала за межі міста Маріуполя до м.Харкова у зв"язку з підприємницькою діяльністю. Цей виїзд не був пов'язаний з хворобою або іншими поважними причинами.

За таких обставин колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції, розглянувши справу у відсутності ОСОБА_1 порушив норми процесуального права і тому відхиляє її апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без зімни.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 6 травня 2006 року залишити без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 7 грн.50 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання чинності в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.