Справа № 22ц-8562006                      Головуючий у 1 інстанції Бутенко А.П.

Категорія 29                                                                       Доповідач Баркова Л.Л.

УХВАЛА

І М І Н Е М   УКРАЇНИ 22 серпня    2006 року    колегія суддів судової палати  у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Кучерявої В.Ф., Трушкова М.М.

при секретарі : Дмитрієвій К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою, зустрічним позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою

за апеляційною скаргою позивача за основним позовом ОСОБА_4  на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 22 червня 2006 року

Встановила:

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 22 червня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено порядок користування жилим приміщення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . В користування ОСОБА_3 надано ізольовану кімнату, площею 11,5 кв. метрів, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2  кімнату розміром 17,2 кв. метрів. У спільному користуванні сторін залишено кухню, площею 8 кв.м., ванну кімнату, - 2,9 кв.м., туалет, - 1,4 кв.м., коридор - 9,5 кв.м., балкон - 3 кв.м, та лоджію, - 3,3 кв.м.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, надавши йому в користування кімнату, площею 11,5 кв. метра, посилаючись на те. що висновки суду не відповідають обставинам справи, зібраним доказам дана неправильна оцінка, порушено норми   матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача за основним позовом ОСОБА_1, його представника, адвоката ОСОБА_4, які просили задовольнити апеляційну скаргу, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, його представника, адвоката ОСОБА_5, які просили її відхилити, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно    до    положень статті 308 ЦПК України      апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд

першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що спірна квартира с спільною сумісною власністю ОСОБА_1. ОСОБА_2  га ОСОБА_3, що з дня заселення в спірну квартиру останній займає в ній кімнату, розміром 11,5 кв.м, тому має перевагу для надання йому цій кімнати в користування.

Такий висновок суду є правильним і таким, що відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 складається із двох ізольованих кімнат, жилою площею 11,5 кв.м, та 17.2 кв.м.

Спірна квартира належить ОСОБА_1. ОСОБА_2,  ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 26 травня 2000 року. /а.с.5-8/

У період 1990-2006 років ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно із ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Посилання ОСОБА_1 на те, що домовленості на користування спільною квартирою з відповідачем ОСОБА_3 не було, що квартирою вони користувалися спільно спростовуються матеріалами справи, поясненнями ОСОБА_2. свідків ОСОБА_5 ОСОБА_6., ОСОБА_7. із яких вбачається, що ОСОБА_3 за домовленістю співвласників займає меншу кімнату, деякий час проживав в цій кімнаті з жінкою, в ній знаходяться його особисті речі.

Доказів про те, що між співвласниками не було домовленості щодо користування квартирою, ОСОБА_1 не надано і апеляційному суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що після розірвання шлюбу подружжя ОСОБА_1 не можуть продовжувати користуватися кімнатою, розміром 17.2 кв.м., що цю кімнату слід закріпити за матір"ю ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_3, що наданням в користування останньому кімнати, розміром 11,5 кв.м, будуть порушені його житлові права власника не відповідають обставинам справи і положенням закону.

Із позовної заяви та пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він проти встановлення порядку користування спірної квартирою не заперечує і вважає, що наданням одному із співвласників в користування кімнати, розміром 11,5 кв.м, права інших співвласників не будуть порушені.

В апеляційній скарзі позивачем не приведено нових доводів, які б не були предметом дослідження суду першої інстанції і які б вплинули на правильність йото висновків при розгляді справи по суті.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає що рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 10,60,212,215 ЦПК України, ст. 368,369 ЦК України, ст. 104 ЖК України, роз'ясненням п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року із змінами, внесеними згідно постанов Пленуму №2 від 10 березня 1989 року, №13 від 25 грудня 1992 року, №15 від 25

грання   1998 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"   і підстав для його скасування не маг.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення  Першотравневого  районного суду Донецької області   від 22 червня 2006   року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.