Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1643/2011 р. Головуючий у 1 інстанції : Потапова О.М.
Суддя-доповідач : Спас О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇИ
27 квітня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Гончара О.С.,
Бабак А.М,.
при секретарі Коверзнєві М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа –Веселівська селищна рада Запорізької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - Веселівська селищна рада Запорізької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
В позові зазначала, що в АДРЕСА_1, їй на праві власності належить житловий будинок. Відповідно до рішення Веселівської селищної ради №82 від 28.05.2004 р. зазначений житловий будинок обслуговується земельною ділянкою розміром 0,15га, для ведення особистого селянського господарства надана земельна ділянка розміром 0,20га. Позивачка вважає, що земельна ділянка має відповідати абрису обміру земельної ділянки від 13 травня 1999 року. Користувачем суміжної земельної ділянки по вул. Першотравиевої, 106, є ОСОБА_4 Далі позивачка зазначає, що навесні 2009 року ОСОБА_5, попередній власник, самовільно встановив паркан між їхніми земельними ділянками і таким чином зменшив розмір її земельної ділянки. ОСОБА_3 вказує, що земельний спір між нею та ОСОБА_5, розглядався селищною радою, яка листом від 25.08.2009 р. повідомила її, що питання розподілу межі між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 вирішено по суті та було погоджено з суміжними землекористувачами, що надана нею копія абрису обміру земельної ділянки від 13-05-1999 р. не відповідає дійсності у зв'язку зі зміною меж присадибної ділянки. Вона з цим не згодна тому, що з її участю ніхто нову межу не встановлював і з нею ніхто нову межу не узгоджував. Теперішній власник будинку по АДРЕСА_2, ОСОБА_4 не погоджується з нею та не бажає у добровільному порядку встановити паркан відповідно до абрису обміру земельної ділянки від 13 травня 1999 р. Просила суд позов задовольнити.
Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2011 року у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновку суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 –215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Судом першої інстанції встановлені та не оспорюються сторонами ті обставини, що рішенням Веселівської селищної ради №82 від 28.05.2004 р. надано дозвіл ОСОБА_3. на складання технічної документації для передачі у власність земельних ділянок розміром 0,15га присадибної ділянки та 0,2га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 (а.с.6). За даною адресою позивачці належить на праві власності житловий будинок, що підтверджено свідоцтвом про право власності (а.с.52-53)
Відповідачка за нотаріально посвідченим договором дарування від 15.01.2009р. має на праві приватної власності житловий будинок по АДРЕСА_2 смт Веселе на неприватизованій земельній ділянці площею 0,15га (а.с31-34).
З рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 15.06.2007р., що набрало законної сили ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13.11.2007р., видно, що за позовом ОСОБА_3 до попереднього власника будинку, який зараз належить відповідачці, вже розглядався аналогічний спір. В задоволенні позову було відмовлено, зокрема, з тих підстав, що фактично позов полягає у вимозі до суду про встановлення меж земельних ділянок, що віднесено до компетенції інших органів (а.с. 85-87).
Перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вбачає, що, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 суд першої інстанції правильно виходив з тих обставин, що позивачка у встановленому ст. ст. 116, 125, 126 ЗК України порядку не набула права власності або права користування зазначеною в позові земельною ділянкою. Суд першої інстанції вірно визначив, що позовні вимоги щодо встановлення відповідачкою паркану відповідно до абрису обміру земельної ділянки позивачки від 13.05.1999р. фактично є вимогами про встановлення меж земельних ділянок, що не входить до компетенції суду з розгляду цивільних справ згідно ст. 15 ЦПК України, ст.158 ЗК України, роз’яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».
Доводи апеляційної скарги про неврахування оскаржуваним рішенням тієї обставини, що відповідачка порушує межі земельних ділянок сторін спростовуються вищенаведеним, оскільки між спірними земельними ділянками межі не встановлені.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків. Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі
Керуючись ст. ст. ЦПК 307, 308, 313 –315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2011 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: