АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2629/ 2011 рік Головуючий у 1 інстанції Лінника Г.О.
Доповідач: Онищенко Е.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 11” травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.
суддів Подліянової Г.С.
Маловічко С.В.
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізькій області на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 09 вересня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області про зобов'язання проведення перерахунку пенсії,
В С Т А Н О В И Л А:
30.07.2010 року позивач ОСОБА_2 звернулася із даним позовом до суду, в якому зазначила, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі Закон БІ2195-1У від 18.11.2004 року) має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач стверджує, що з 01.01.2007 року і по теперішній час управлінням Пенсійного фонду України в Пологівському районі такі виплати позивачу не здійснювались. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року Ш07-УІ, Рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007року, Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року. У зв'язку з цим, позивач просить визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення її права на 30% підвищення пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час, зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 09.07.2007 року по теперішній час з урахуванням підвищення його на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов'язавши сплатити недоплачену суму за період з 09.07.2007 року по теперішній час.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 09 вересня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області, що призвела до порушення права ОСОБА_2 на 30% підвищення її пенсії з 30.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 30.07.2010 року, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 30.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 30.07.2010 року з урахуванняіі і підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як «дитині війни»та виплатити недоплачену суму пенсії за періоди з 30.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року таз 01.01.2009 року по 30.07.2010 року.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, УПФУ в Пологівському районі Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач, відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 18.11.2004 року №2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" (далі –Закон №2195-ІV) має статус "дитини війни", а тому згідно зі ст.6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (а.с.10).
Відповідно до вимог ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (із змінами, внесеними 19.12.2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", то вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"була призупинена п.12 статті 71 і ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"визнані неконституційними.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян'є підзаконним нормативним актом, який не може вносити зміни до Закону, тому відповідач неправомірно керувався цією постановою при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу у 2008 році.
Судом не можуть бути враховані доводи відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни"відповідно до ст.6 Закону. Положення ст.28 Закону України "Про загальнодержавне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Законами України "Про Державний бюджет на 2007 рік"та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність був встановлений відповідно: з 01.01.2007 рік –380 грн., з 01.04.2007 року –406 грн., з 01.10.2007 року –411 грн., з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.
Таким чином, після прийняття зазначених рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплати у розмірах, передбачених Законом.
Відповідно до вимог ст.54 Закону України від 26.12.2008 року №836-VІ "Про державний бюджет України на 2009 рік"встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто цей розмір складає 498 грн.
Згідно ст.52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік"встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення - осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Позовні вимоги позивача щодо підвищення пенсії за період з 01.01.2009 року підлягають задоволенню, оскільки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у 2009 та 2010 роках не була призупинена.
Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на адміністративний позов відповідач посилався на ст.100 КАС України, яка передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Проте, колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції, що строк звернення з адміністративним позовом до суду пропущено позивачем з поважних причин.
Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 30.07.2010 року.
Встановлено, що Управління з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 30.07.2010 року відповідне підвищення пенсії позивачу як "дитині війни"не здійснило.
Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку зазначеного підвищення пенсії та відповідного фінансування не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок по нарахуванню та виплати пенсії згідно з законом, в тому числі з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Разом з запереченнями на позовну заяву відповідач не надав копії розпоряджень про перерахунок пенсії позивачу за 2007 - 2010 роки та не оспорював виплачені ним позивачу за цей період суми, а тому розрахунок недоплати повинен зробити сам відповідач згідно з його компетенцією.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду –без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізькій області відхилити.
Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 09 вересня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду.
Головуючий:
Судді: